Документальний фільм «Я бачу» – це історія про те, як команда зрячих і незрячих активістів на велосипедах подолали понад 3 тисячі кілометрів через 10 областей України. Фільм було відзнято під час Всеукраїнського велопробігу «Бачу! Можу! Допоможу!» влітку 2015 року. Тоді за 33 дні зрячі і незрячі учасники подолали більше 3000 кілометрів та проїхали 10 областей України. Професійних спортсменів серед них не було.
Відтепер це кіно – перший український фільм доповнений тифлокоментарем – додатковою аудіодоріжкою, яка описує те, що відбувається на екрані для людей з порушенням зору. «Тифлокоментар вставляється в ті місці фільму, які не зайняті голосами акторів або іншими можливими звуками», – пояснює автор тифлокоментаря, кандидат технічних наук, паралімпійський чемпіон з фехтування Андрій Демчук.
.jpg)
Режисерка Ольга Фразе-Фразенко розповідає, що сам фільм виник досить спонтанно, оскільки спочатку планувалось робити відеощоденник велопробігу. «Це історія про сміливість виходити за рамки і змінювати своє життя – про те, що наші можливості виходять за межі тих внутрішніх бар’єрів, які ми ставимо самі собі – перед своїми страхами і своїми лінощами», – коментує фільм режисерка.
.jpg)
Вперше «Я бачу» було показано наприкінці 2015 року у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку. У грудні 2016 фільм уже з тифокоментарем продемонстрували у Києві. Далі стрічку показують у інших містах країни, після чого її буде викладено у вільний доступ в інтернеті.
22 квітня о 14.00 фільм «Я бачу» з тифлокоментарем покажуть у вінницькому кінотеатрі «Родина».