На сьогоднішній день на території міста за різними підрахунками мешкає від 10 до 12 тисяч безпритульних тварин. Їх кількість з кожним роком невпинно збільшується, як і зростає кількість скарг вінничан, які надходять до відділу «Цілодобова варта». Лише за два роки таких дзвінків до цієї служби побільшало майже втричі.
Діяльність притулку «Планета», волонтери якого декілька років займаються утриманням та стерилізацією собак-безхатченків з подальшим поверненням їх на вулиці міста, – не вирішує цю проблему. Чисельність безпритульних собак на вулицях Вінниці не зменшується, що говорить про те, що існуюча форма поводження із безпритульними тваринами не ефективна.
З аналогічною проблемою зустрічались міста і в інших країнах світу, особливо в Європі. В більшості з них на сьогоднішній день діє модель вирішення цієї проблеми, де поєднується гуманність, практичність і ефективність, причому, закріплена вона відповідними директивами Європейського Союзу і законодавчими актами на національному рівні. В Україні діюче законодавство не передбачає чіткого регулювання цього складного питання, тому Вінниця власними силами та на місцевому рівні визначає модель поводження з безпритульними тваринами, яка формується в рамках національного законодавства.
Головна ідея європейського підходу до регулювання чисельності безпритульних тварин полягає у тому, що не тільки влада, але й громада несе відповідальність за ситуацію. Досить жорстко в Європі регулюється відповідальність власників собак за поводження з своїми вихованцями, зокрема великі штрафи (наприклад, у Німеччині – це 25 тис. євро) отримують ті, хто викидає тварин на вулицю. Щоб це питання контролювати, передбачено облік тварин. Якщо ж на вулиці все-таки з’являються безпритульні чотирилапі, то вони потрапляють у муніципальний притулок. З цього моменту за долю собаки відповідає громада. Притулок дає оголошення про те, що бажаючі можуть забрати собаку. Якщо таких не знаходиться, по закінченню встановленого терміну до тварин застосовується евтаназія. Щоб цього не допускати, до пошуків хазяїв можуть підключатись будь-які благодійні організації, волонтери та захисники тварин, яким не байдужа доля «братів наших менших». Вони також можуть забирати тварин у приватні притулки. Але ні в якому разі «пухнасті безхатченки» не повинні опинятись знову на вулицях. Такі програми з регулювання чисельності собак діють у багатьох країнах світу і навіть найбільші зоозахисні організації вважають, що приспати тварину більш гуманно, ніж кинути її напризволяще на вулиці й приректи на ранню і жорстоку смерть.
Вінницька модель поводження із безпритульними тваринами передбачає комплексний підхід до вирішення проблеми. В першу чергу планується збудувати у віддаленій частині міста сучасний муніципальний притулок для бездомних тварин. Він буде складатись із двох блоків (на 48 та 42 вольєри), ветеринарної клініки та адміністративної будівлі. Щомісяця він зможе приймати близько 400 тварин. Виловлювати тварин будуть нетравматичними засобами і направлятимуть у притулок. Спочатку собака буде потрапляти в карантинну зону, де ветеринар оцінить стан здоров’я та у разі необхідності надасть першу медичну допомогу, а інші працівники проведуть санітарну обробку та очистку від паразитів і комах. В притулку тварини можуть залишатись місяць. Протягом цього часу інформація про них буде розміщуватись на різних інформаційних ресурсах, і все для того, аби знайти для них господарів. Як і в Європі, до процесу пошуку господарів для безпритульних собак зможуть долучатись благодійні організації, волонтери та зоозахисники.
Такий варіант поводження із бездомними собаками об’єднує зусилля і влади, і захисників тварин, і самих вінничан, які люблять собак, адже передбачає колективну відповідальність за їх долю. У такій схемі кожен виконує своє покликання: влада забезпечує відлов, первинне утримання та надання медичної допомоги, а також інформування вінничан про собак, які знаходяться в притулку, а захисники тварин та небайдужі мешканці докладають всіх зусиль, щоб влаштувати їх у надійні руки.
Одним із важливих елементів нового підходу до вирішення цієї наболілої проблеми для міста є створення єдиного електронного реєстру собак, до якого будуть вноситись і домашні «чотирилапі друзі», і ті, яких взяли з притулків. Це дозволить оперативно відшуковувати власника, який загубив собаку на вулиці або навмисне залишив її напризволяще, та підвищувати відповідальність людей за «братів наших менших». Реєстрацію тварин проводитимуть ветеринарні служби, притулки, приватні ветеринарні лікарі та кінологічні клуби.
Досить часто, щоб взяти у сім’ю собаку, однієї любові до тварин недостатньо. Існує ряд побутових причин, які стримують людей від такого кроку. Одна з них – відсутність місця, де можна вигулювати свого улюбленця. Щоб виправити цю ситуацію, протягом наступних років у Вінниці будуть будуватись спеціальні місця для таких цілей. За вісім років у місті з’явиться близько двадцяти спеціальних майданчиків, де господарі зможуть вигулювати своїх тварин. Такі площадки будуть огороджені та обладнані спеціальними засобами, які допомагатимуть тренувати собак.
Реалізація усіх заходів, які передбачені у проекті Програми охорони тваринного світу та регулювання чисельності безпритульних тварин на території м. Вінниці, розрахована на вісім років. Збудувати притулок планується за наступні два. На ці потреби буде виділено кошти з державного, обласного та міського бюджетів в розмірі до 3,5 мільйонів гривень. Найбільше навантаження на притулок очікується у 2014 році, але вже у наступні за ним роки прогнозується значне зменшення кількості безпритульних тварин на вулицях міста, відповідно – і поменшає роботи для притулку. До кінця дії програми планується повністю вирішити проблему із безпритульними тваринами на вулицях міста. Але це не говорить про те, що притулок припинить свою діяльність. Він працюватиме на постійній основі.
Для інформації
Основним напрямком програм нагляду за тваринами у США є безповоротний вилов і розміщення тварин у притулках. Притулки також діють як центри збору "зайвих" тварин у власників і як центри передачі тварин новим господарям; незатребуваних же тварин присипляють. В багатьох країнах Європи з власників собак стягується податок, кошти якого йдуть на утримання притулків, а викидання тварини на вулицю, або ж спричинення їй фізичної шкоди карається величезними штрафами. Європейські держави суворо контролюють та квотують розведення тварин, безхатченки стерилізуються та чіпуються. У Великобританії регулювання чисельності бездомних тварин має майже двохсотлітню історію. З метою виявлення таких тварин у цій країні міські парки і вулиці патрулюються співробітниками служби громадського здоров\'я. Якщо встановити господаря тварини неможливо, тварина передається в притулок. Через сім днів вона стає власністю Королівського товариства захисту тварин, яка приймає рішення про його евтаназію або передачу новому власнику. Також у Великобританії діє адміністративна відповідальність у вигляді 2000 фунтів за годування безпритульних тварин.