Цей відомий вислів для нашого міста набув цілком конкретного змісту через чергову витівку скандально відомого бізнесмена Віктора Малиновського: він на вінницькому Парижі сьогодні «вшанував» Тараса Шевченка, встановивши йому «пам’ятник» з фанери. На фото чітко видно, як «творець» цим пишається.
Мотиви Малиновського зрозуміти складно, адже навряд чи шанувальники самого Кобзаря хотіли б, аби пам\'ять видатного українця увічнювали у «шедеврі» скульптурного мистецтва з фанери. І це вже не перша спекуляція на імені Тараса Шевченка – ще якихось кілька місяців тому пан Малиновський цілком серйозно розмірковував над тим, щоб Кобзаря посадити верхи на коня, мовляв, таким його ще не бачили. Тоді ж і по грошах на пам’ятник розмірковували – на думку ініціатора зібрання достатньо було б мільйони зо три. Потім апетит трохи вгамувався: на деяких сайтах він вже говорив, що достатньо одного-двох мільйонів. І це якраз у той час, коли благодійним фондом «Велика родина» (голова наглядової ради – Віра Ульянченко), який опікується багатьма проектами, приуроченими до святкування шевченківського ювілею, нашому місту вже був подарований проект пам’ятника. Його автором є лауреат Державної премії ім. Шевченка Анатолій Гайдамака.
Чи заслуговує сам Кобзар на те, щоб його згадували у такий варварський спосіб? Чи, можливо, це невдалий, а головне - невчасний креатив. Адже багато вінничан сьогодні хто у Києві, а хто тут, на місці, відстоюють свій європейський вибір і майбутнє України, і їм якраз не до жартів…