Сьогодні чергове засідання виконкому почалося з хвилини мовчання, якою присутні вшанували пам\'ять загиблих членів екіпажу військового літака Ан-30Б, який терористи збили 6 червня у районі міста Слов’янськ. Серед загиблих був вінничанин – льотчик першого класу, підполковник Костянтин Могилко Вікторович Костянтин. «Сьогодні вранці Вінниця прощалася з Героєм України Костянтином Могилко. З восьми членів екіпажу лише трьом вдалося врятуватися. А п’ятеро загинули, відводячи літак від міста Слов’янська, щоб не загинули мирні люди», – каже в.о. міського голови секретар міської ради Сергій Моргунов.
Також на початку засідання виконкому вінничанину Олександру Прібишу, який був поранений в ході АТО на сході, вручили міську відзнаку «За честь і мужність». Він – п’ятий вінничанин, котрий отримує таку відзнаку. Вона надається тим людям, які зробили особливий вчинок, ризикували життям та здоров’ям, проявили героїзм. До відзнаки також додається грошова премія у розмірі 5 тис. грн.
Олександр Прібиш воював за територіальну цілісність нашої країни у Слов’янську. В зону АТО він потрапив, як старший стрілець Національної гвардії України. Захищати українську землю від терористів він поїхав ще в середині квітня. А в травні, коли протистояння з бойовиками розгортались все активніше, він отримав поранення і був госпіталізований. Пошкодження виявилось досить складним, Олександр отримав вогнепальне сліпе осколочне поранення м’яких тканин правого стегна з вогнепальним переломом нижньої третини правої стегнової кістки.
«Я отримав поранення 5 травня. Це вже потім в госпіталі мені сказали, що безперервний бій тривав 27 хвилин. Коли мене поранило, за мною приїхало два БТРа, і хлопці допомагали мені піднятися в один з них. Вони робили це, наражаючи себе на небезпеку, адже кулі ще летіли, і я чув, як вони «били» по броні. Потім я був 9 днів у Харківській лікарні, після чого мене літаком переправили до Вінниці, і я вже тут проходив лікування. Надалі планую проходити реабілітацію і, якщо буде потреба, готовий знову їхати на схід», – розповів Олександр Прібиш.
Окрім почесної відзнаки і грошової премії, Олександр Прібиш отримав одноразову матеріальну допомогу у розмірі 25 тис. грн. на лікування. Рішення про надання такої допомоги постраждалим під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а також під час антитерористичної операції військовослужбовцям депутати міської ради ухвалили на минулому засіданні сесії 30 травня 2014 року.
«Олександр записався добровольцем до лав Національної гвардії, залишивши дома вагітну дружину і шестирічного сина. Я був присутнім, коли прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк разом з віце-прем’єром Володимиром Гройсманом, спілкувалися з Олександром Прібишом у нашому госпіталі. Тоді мене особливо вразила сила духа Олександра. Коли він розповідав про події у Слов’янську, склалося враження, що якби у нього була можливість і дозволяло здоров’я, він одразу сів би у потяг та знову поїхав в зону АТО допомагати своїм побратимам», – каже Сергій Моргунов.
Також він зазначив, що спочатку планувалося вручити міську відзнаку Олександру Прібишу у п’ятницю на сесії міської ради, але завтра він їде до Києва, де відповідно до Указу Президента України йому вручатимуть медаль «Захисник вітчизни».
Матеріальну допомогу у розмірі 100 тис. грн. вже отримала й сім’я загиблого в АТО воїна Валентина Білошкурського, життя якого обірвалось у збитому бойовиками гелікоптері 29 травня. Тоді терористи підбили гвинтокрил Національної гвардії України, в результаті чого загинуло 12 чоловік, серед яких і Валентин Білошкурський. Кошти вже перераховано на картковий рахунок родини.
Для інформації:
Міська почесна відзнака «За честь і мужність» вперше була вручена у 2012 році. Відповідно до розпорядження міського голови, цю нагороду міського рівня отримали:
- У 2012 році 11-річна Яна Чубатюк, яка врятувала свою восьмирічну подружку, котру засипало піском під час кар’єрного обвалу. Не розгубившись, дівчинка розгорнула пісок над головою подружки, аби вона почала дихати, а тоді звільнивши її тіло, витягла з кар\'єру і майже кілометр тягла полем. Привівши її до тями, побігла кликати на допомогу дорослих.
- У 2013 році відзнакою «За честь і мужність» посмертно було нагороджено водія тролейбусу Зою Ткаченко. У 1977 році вона ціною власного життя врятувала пасажирів тролейбусу під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася по вулиці Лебединського. Сама ж Зоя Ткаченко згоріла заживо.
- Також у 2013 році Ольга Твердохлібова – за проявлені мужність, відвагу і героїзм під час бойових дій у Великій Вітчизняній війні, значні заслуги перед Вітчизною та з нагоди 90-річного ювілею. Ольга Твердохлібова до сьогодні має активну громадську позицію, часто спілкується з молоддю та ділиться життєвим досвідом.
- У квітні 2014 року почесну відзнаку отримав полковник Юрій Мамчур. Без зброї, тільки з бойовим стягом та Державним прапором України, співаючи національний гімн, разом із своєю 204-ї бригадою тактичної авіації, він пішов на озброєних російських військових, які захопили в березні цього року авіабазу в Бельбеку Автономної Республіки Крим. Першим йшов саме Юрій Мамчур. Пізніше його викрали і тримали три доби у полоні, чинивши на нього тиск, з вимогою перейти на бік Російській Федерації. Юрій Мамчур залишився вірним присязі і власному народу та перейшов служити на материкову Україну.