Про суспільне мовлення в Україні, майбутню зарплату працівників та небажання журналістів змінювати систему розповів Генеральний директор Національної телекомпанії України Зураб Аласанія в інтерв'ю "Моя Вінниця" під час візиту до Вінниці.
Продовжується реалізація реформи з переходу телекомпаній на суспільне мовлення. Що вже зроблено у цьому напрямку?
Процес реорганізації складається із двох етапів. Спочатку – це злиття усіх, вже колишніх 32-х обласних державних телерадіокомпаній у єдину суспільну. Потім етап організаційний: інвентаризація майна, закриття рахунків, юридичне оформлення філій НТКУ. Далі - створення ПАТ «Національної суспільної телекомпанії України». Прогнозовано, що цей процес завершиться у серпні 2016-го.
Чи є супротив або ж небажання на місцях змінювати систему?
Звісно найпершим реформу гальмує «Укртелефільм». Організація, яка нічого не виробляє та не хоче об’єднуватись із НТКУ. Проблемним є питання майна, землі, судові справи. При попередній владі туди могли би забігти «маски шоу» і силою усі питання вирішити, тепер же законними і цивілізованими методами ми поки не можемо врегулювати спір. Супротив є також і з боку працівників регіональних компаній, які звикли працювати у комфортних умовах, отримуючи за це 2 тис грн. Їх влаштовує приходити в 9 йти о 18-тій, і нічого не змінювати. Таких 10% у системі. Люди не готові терпіти скруту заради реформ, але чомусь готові терпіти скруту через відсутність реформ. Але іншого шляху немає, ми все одно побудуємо суспільне телебачення.
Тоді чи потрібні такі працівники Національній суспільній телекомпанії? Наскільки нам відомо, планується скорочення…
У системі працює наразі більше 8 тис людей. Це ненормально. Середній регіональний мовник має штат 300 працівників – це ненормально. Проте й скорочення на 50% теж не буде. Ми будемо робити це поступово. Для того, аби скоротити людей, ми повинні дати можливість перенавчитися (створимо тренінговий центр). Потім пройде переатестація усіх без виключення. Тестуватимемо на дотримання професійних стандартів, лояльність до професії та рівень IQ.
Як зміняться професійні стандарти журналістів та якою буде якість програм на суспільному?
Головне стати чесними – це я кажу на зустрічі у кожному регіоні. Незалежно від грошей або техніки, і кожен канал має стати чесним. Має зникнути «заказуха», джинса, проплачені новини. Журналісти мають стати незалежними від влади, тобто губернатора чи мера. З цього починається довіра людей. Навіть якщо глядачам чи слухачам не подобається картинка, якщо вона не така яскрава, як на комерційних каналах - чесність помітна. Вона важливіша за рейтинги. Ми можемо говорити: «працюємо погано, бо у нас низька зарплата і застаріла техніка». Проте, якщо люди на маленьку зарплату працюють погано, то і на велику працювати якісно вони ніколи не будуть. Та й техніка не головне. Також на грантові кошти на базі суспільного створимо потужний «News House», який об’єднає новини, їх сторення та журналістів по всій країні. Це Європейська практика, ніхто з інформаційників у нас ще так не працював. Вартість проекту 5 мільйонів євро.
На що існуватиме суспільний мовник? Чи готові зараз люди платити абонентську плату?
Люди у Вінниці чи іншому місті хочуть дивитися про себе - це і є завдання місцевих мовників, тобто забезпечити інтереси глядачів. В даному випадку ми говоримо про «ВІНТЕРУ». Люди хочуть дивитися про себе - це і є завдання місцевих мовників. Я вважаю, що поки брати плату з глядачів це нахабство, адже наш продукт ще не відповідає суспільним вимогам. Але, змінившись за чотири роки, ми зможемо сказати: «Якщо ви хочете щоб таке телебачення залишилось чи радіо, то тоді, будь ласка, заплатіть 5 грн на місяць». Звісно, зараз ніхто не буде платити, це треба довести. Якщо ми не можемо змагатися із комерційними каналами по оперативності і техніці, то ми можемо взяти правдою. Це єдина надія на рік-два.
Якою буде редакційна політика і контент суспільного мовлення?
Комерційні канали нас не сприймають навіть за конкурентів, вони не вірять, що державне телебачення зміниться. Наші рейтинги надзвичайно низькі, але це може допомогти. Якщо немає якості картинки, але є програми, яких не буде на комерційних каналах. Наприклад, дитяча програма, на якому комерційному каналі вона є і приносить водночас гроші? Немає! Але ми все одно будемо це робити. Проте і глядач теж має змінитись. Суспільне мовлення не може відбутись без зміни суспільства, якому подобаються «токсичні»новини і серіали. Суспільне не піде за всіма смаками людей. Навпаки - глядач підтягатиметься до нового формату. «Чорнухи» чи «жовтухи» не буде, навіть якщо наші рейтинги будуть знизу. Суспільне – це коли дитина кілька років їла чіпси, вони були смачні, але шкідливі і тут приходимо ми і кажемо треба їсти кашу, бо це корисно.