Про єврейське минуле Вінниччини написано чимало історичних досліджень. Для пересічного жителя нашої області деякі історичні факти залишаються невідомими, або ж не до кінця висвітленими. Столітні житлові будинки, синагоги чи кладовища занепадають і незабаром можуть канути в Лету. Ми ж вирішили розповісти вам про містечка, в яких колись основне населення складали євреї. Вони тут жили, працювали і встановлювали свої правила побуту.
Відомо, що на територію Вінницької області євреї прийшли з Європи, оскільки на християнському Заході їх переслідували та постійно ізолювали від решти населення. У ХIV столітті українські землі перейшли до Польщі, тому сюди найлегше було перебратися євреям. На Вінниччині в той час процвітало сільське господарство, було багато невеличких сіл, де євреям вигідно було займатися торгівельною діяльністю та лихварством. Після поділів Польщі у XVIII столітті Вінниччина увійшла до «смуги осілості», за межі якої євреям не дозволяли переходити.
Одне з міст з найбільшою чисельністю євреїв був Шаргород. Тут проживало близько 1500 осіб та було більше 300 будинків. Євреям у Шаргороді належали різні торгівельні заклади, корчми, готелі, склади та навіть друкарня. З історичних джерел відомо, що тут функціонувало дев’ять синагог і були спеціалізовані єврейські училища. Саме тут у 1941 році було створено найбільше гетто. До 90-х років ХХ століття тут ще проживали євреї, а сьогодні залишилися лише декілька характерних житлових будинків та унікальна синагога 1589 року.
У ХІХ столітті значним центром єврейства була Жмеринка. Такому інтернаціональному розвитку міста посприяло будівництво залізничної колії. Місто стало своєрідним перевалочним пунктом між Вінницею, Одесою, Києвом та Львовом. Тут функціонувало шість синагог, декілька єврейських шкіл для хлопчиків і дівчаток, а згодом спеціалізована чоловіча гімназія. Євреї, в основному, займалися ремеслом і торгівлею. Серед підприємців-євреїв були власник лісопереробного підприємства, керівник цеху з виготовлення прохолодних напоїв, власник макаронної фабрики, керівник взуттєвої мануфактури. Сьогодні у Жмеринці залишилося проживати близько 100 євреїв, а колишня будівля великої синагоги використовується як будинок культури і бібліотека.
Не можна недооцінювати єврейське минуле міста Бар. За даними істориків, у 1897 році євреїв тут проживало понад 5700 чоловік, що складало більшість населення. На початку ХХ століття у Бару діяло 12 синагог, єврейське жіноче училище, а більшість магазинів, складів і промислових об’єктів належали саме євреям. Під час Другої світової війни тут було створено гетто, а в серпні 1942 року – розстріляно понад 3000 іудеїв. До сьогодні в Бару проживає декілька десятків євреїв, а також функціонує офіційна спільнота «Рахамім».
Сучасний районний центр Вінницької області Піщанка колись був значним єврейським поселенням. Тут у XІХ столітті налічувалось понад 400 жителів цієї нацональності, а також діяла синагога і приватне чоловіче училище. На початку ХХ століття у Піщанці відкрили єврейську школу та сиротинець. З приходом радянської влади єврейська спільнота поступово зменшувалась, їх розстрілювали та депортували. У післявоєнні роки тут ще проживало декілька сотень євреїв, але у 2012 році жодного жителя цієї національності не було зафіксовано. Сьогодні про єврейське минуле Піщанки нагадують характерні закинуті або перебудовані будиночки.
Ще одне невелике містечко на півдні Вінницької області з цікавим єврейським минулим – Іллінці. На початку ХХ століття більшість населення складали саме євреї. Тут діяла синагога, чоловіче училище, а до сьогодні досить гарно збереглося єврейське кладовище. Основними заняттями євреїв були молочна, взуттєва та швейна промисловості. Цікаво, що у 1942 році тут діяв навіть єврейський партизанський загін. Задокументовано, що у 2007 році тут залишилося проживати декілька сімей. Наразі про єврейську сторінку історії нагадує кладовище, переформатована у магазин синагога і декілька типових будівель.
Ми розповіли лише про частину містечок, які зберігають до сьогодні історію юдейського народу. Нащадки жителів цих поселень часом навідуються сюди, щоб детальніше дізнатись про те, як жили їхні прадіди. Пам’ять про євреїв на Вінниччині стирається, як і руйнуються їхні будинки, синагоги і кладовища. Все ж, варто визнати, що вони тут жили, працювали і творили, тому ми маємо знати такі особливості становлення містечок Вінниччини.