Нещодавно ми дізналися, що одна з вінницьких організацій театру вогню шукає зацікавлених спробувати себе в даному мистецтві. За детальнішою інформацією про особливості гарячого захоплення звернулися безпосередньо до засновника – Павла Остапенка. Він практикує фаєр вже близько 5 років і розповів про цікавинки такого незвичного хобі.
Вважається, що театр вогню зародився на березі Тихого океану, як ритуальний танець племені Маорі. Саме вони почали використовувати «пої» - спеціальний м’ячик на мотузці, просочений горючою речовиною. Вогняне шоу в Європу прийшло завдяки гастролюючим австралійським циркачам, які у ХХ столітті перейняли у Маорі ідею танцю з палаючими інструментами. Таким чином на весь світ розповсюдились танці з вогнем, які своєю видовищністю не залишають байдужими нікого. В Україні перші театри вогню почали з’являтися з 2001 року.
- Павло, розкажи як ти захопився та почав займатись фаєром?
- Все почалося зі звичайної спроби потренуватися реквізитом – «поями». Після того, як «покрутив» з вогнем, зрозумів що це захоплює дух. Пізніше побачив, що це інтересує не лише мене, а й оточуючих, так виникла ідея створити власний театр.
- Що найскладніше у проведенні фаєр шоу?
- Легше відповісти, що простого. Зараз я можу відповісти, найскладніше - це процедура позбавлення від запаху пального після фаєр-шоу.
- Чи траплялися якісь курйозні випадки?
- Ну взагалі, якщо не дотримуватися певних правил і пропускати тренування, то можна й згоріти. Це жарт, звісно. Ну у мене одного разу трохи підсмалилась борода.
- Скільки часу необхідно, щоб оволодіти мистецтвом танцю з вогнем?
- Мистецтво меж не знає, але якщо поставити запитання: «Скільки потрібно часу, щоб навчитися чомусь, що дозволить виступати артисту з вогнем?», то все залежить від людини, від наполегливості і дисципліни. Мінімум потрібно декілька місяців, ну а максимум рік.