1. Поміж іншого дуже цікаво було побачити на власні очі нову фабрику Рошен (всього їх в місті декілька і ця найновіша, збудована у 2012 році). Адміністративна частина фабрики виглядає дуже солідно, навть трохи шкода, що розташована вона на околиці міста, а не десь ближче до центру. Поки що викладаю лише одне фото, бо ця фабрика заслуговує на окремий пост.
2. Неподалік від рошенівської фабрики є ще одна досить специфічна атракція - терикон, що лишився після фабрики, що виробляла знаменитий пральний порошок Лотос-М. Нагадало сімпсонівський Спрінгфілд з його купою палаючих шин :)
3. З верхівки терикону відкривається вид на промзону та місто (якщо зацікавить, то викладу більше фоток звідти).
4. Шлях до терикону пролягає через ці закинуті очисні споруди.
5. Ніби серйозна вивіска, яку я тепер завдяки maxik_photo можу прочитати лише ось так.
6. Ні, це не фабрика з виробництва глобусів - тут розливають мінеральну воду.
7. Ще трохи депресивного. Так виглядають корпуси колись потужного заводу підшипників.
8. А це гуртожитки, які колись збудували спеціально для робітників заводу.
9. Вінницький тролейбус.
10. Загалом вінницький тролейбусний парк складається зі старих ЗіУ, нових ЛАЗів, Богданів та кількох дніпропетровських ЮМЗ.
11. В той час, як у Львові роками говорять про будівництво трамваю на Сихів, у Вінниці без особливого пафосу прокладають нові трамвайні колії вздовж Барського шосе.
12. Трамваї ще не ходять, але знак зупинки вже встановлено - народ помаленьку звикатиме до місця. Мудро.
13.
14. Вигин дороги, який видно на цьому фото, має дуже повчальну історію. Спочатку планувалося зробити її прямо, але для цього потрібно було знести цегляну будівлю, що видно на фото праворуч, надавши її мешканцям нові квартири. Мешканці не розгубилися та швиденько прописали в себе побільше родичів, щоби отримати від міста побільше квартир. В якийсь момент це набуло таких масштабів, що міська влада сказала хитрим мешканцям - "Вибачте, але нам буде дешевше трохи вигнути дорогу."
15. На цьому фото вдалині видно нинішню кінцеву одного з маршрутів.
16. У Вінниці багато ось таких невеликих вуличних скульптур.
17. А ще у Вінниці коти дуже люблять позувати на камеру.
18. Читав нещодавно, що зебри на бруківці у Львові не малюють, бо фарба все-одно швидко стирається. А тут чомусь малюють і вона чудово виглядає. Чи то фарба якась особлива, чи то оновлюють регулярно - не знаю. Але факт є факт. До речі, люди дуже привітні, радо і дуже детально пояснюють де на що можна подивитися.
19. Дерева на центральній вулиці Соборній прикрашені стрічками.
20. Стовп, смітник та побілене дерево.
21. Основу трамвайного парку Вінниці складають швейцарські вагони Міраж, які місту подарував муніципалітет Цюріха. Це дуже цікава тема, про яку варто розповісти окремо.
22.
23. Патріотичний паркан навколо будмайданчика.
24. На багатьох люках намальовані смайлики.
25. Пішохідна вулиця неподалік Вінницької мерії.
26.
27.
28. Можна погуляти, можна присісти та відпочити.
29. Є кілька скульптур, які мені здалися досить страшнуватими.
30. Колишня водонапірна вежа, у якій зараз знаходиться військовий музей.
31.
32.
33. Один з трамваїв зберіг на собі оригінальну цюріхську рекламу.
34. Загалом електротранспорт Вінниці справляє дуже хороше враження. Він доглянутий та ходить з дуже малими інтервалами. Навіть старенькі ЗіУ акуратно пофарбовані та мають нові електронні табло. Молодці.
35. Фасадна реклама. До слова, зверніть увагу на атлантів, що тримають балкон - схоже, що їх ліпив непевною рукою сам Остап Бендер :)
36. Ще одна вулична скульптура.
37. Звернув увагу, що попри відсутність стовпчиків, майже ніхто не паркується на тротуарах. Таке трапляється, але дуже рідко. В чому секрет?
38. Можливо і в цьому також.
39. До речі, цікаво, що по Соборній паралельно ходять і трамваї, і тролейбуси.
40.
41. Вивіска.
42.
43. Міст через Південний Буг.
44. Йдемо до знаменитого рошенівського фонтану та набережної.
45.
46. На набережній облаштовано трибуни для споглядання за музично-водяними шоу, які щовечора (крім зими) влаштовують на фонтані.
47. Дуже цікаво порівняти з фото 2010 року, взятим звідси. Там, до речі, можна переглянути історію облаштування набережної.
48.
49.
50. Тепер тут дуже приємно проводити час. Можна насамоті.
51. Можна в компанії.
52. Можна гуляти біля води.
53. Можна гуляти подалі від води.
54. Можна плавати. Особливо, якщо ти - качка.
55. Як я вже казав (чи лише збирався?) значна частина трамвайних колій проходить по виділених смугах.
56. Острівці безпеки на перехрестях обмальовують біло-червоним.
57. А ось нова архітектура Вінниці, нажаль, розчарувала. Так, рошенівська фабрика з першого фото виглядає дуже класно, але вона лише виняток. Переважно вінницькі новобудови виглядають якось так.
58. Чи так.
59. Ще одне цікаве місце - ось ця звичайна на вигляд дорога. Вона з\'єднує місто з лише одним селом і активного руху тут нема. Кажуть, місцеві жителі приїздять сюди, щоби займатися в машинах коханням. Щоправда поле ліворуч з часом планують забудувати житловими будинками і теперішньої інтимності вже не буде.
60. А це - Сабарівська банда дамба. Біля неї ловлять рибу та влаштовують пікніки.
61. Ось так це виглядає.
62. Ідилія.
63. Краса.
64. Чудесно.
65.
66. Після однієї з акцій з прибирання території від сміття на скелях встановили ось таке нагадування. Кажуть, допомогло не дуже.
67. Ось така картина. Щоправда за кілька хвилин дві компанії відпочивальників влаштували надзвичайно гучну та емоційну сварку, яка, схоже, мала всі шанси завершитися якось так. Розв\'язки ми чекати не стали.
Наразі все. Дякую за увагу. Планую окремо написати про вінницькі трамваї, роверистів та рошенівські фабрики. Велика подяка за зустріч та екскурсію Віталію Мельнику, Ігорю "Аспарагусу" та іншим))