Віталій Рибко – поет і стоматолог. Народився о якійсь там годині ранку 1989 року в місті Красилів, а дитинство своє і юність безтурботну провів у селі Михайлівці, яке і вважає своїм домом. Через 21 рік закінчив Вінницький національний медичний університет імені Миколи Пирогова. Якось зовсім випадково і неочікувано став членом поетичної формації «Новий шинок», що і дало великий поштовх його подальшій творчій діяльності.
Пише довго і багато, інколи взагалі не пише, а інколи пише, але не довго і не багато. Був помічений на різноманітних літературних конкурсах і фестивалях, на яких перемагав і не дуже. Має бубен, але грати мріє на баяні. Зараз живе і шукає долі у Львові, надихаючись його атмосферою і дешевими забігайлівками.
«Колатералі» – перша збірка віршів молодого поета Віталія Рибка, котра входить до серії книг «Бібліотека Нового шинка». Колатералі [від латинського con (cum) – з, разом і lateralis – бічний], бічні або обхідні дороги кровотоку, забезпечуючий приплив або відтік крові в обхід основного кровоносного ствола. Колатералі – гілки меридіанів. Це система шляхів, які пронизують все тіло і пов’язують між собою в органічну єдність його різні частини, створюючи єдине ціле.
Ця книжка про пошуки обхідних і потаємних ходів, якими можна досягнути непомітних і невідчутних глибин. Знайти забуті шляхи, або ж відкрити нові. Оминути те чого боїшся і досягнути того чого прагнеш. Це блукання заради відповідей, котрі не просто знайти і не завжди знаходиш. Про почуття, що перетікають десь в середині і знаходять вихід в письмі.