За даними Міжнародної діабетичної федерації та Всесвітньої організації охорони здоров’я, захворюваність на цукровий діабет у світі зросла у чотири рази за останні 30-40 років та сягнула рівня пандемії ХХІ століття. Якщо у 1980 році на цукровий діабет хворіли 108 мільйонів людей, то у 2019 ця кількість становила близько 463 мільйонів, а до 2045 року сягне 700 мільйонів. Україна не є винятком: з кожним роком усе більше українців потребують якісного лікування та допоміжних інструментів у контролі над захворюванням. Відтепер у Вінницькій області з’явилося медичне обладнання, що дозволяє точно контролювати рівень глюкози в крові і таким чином скоригувати лікування та запобігти ускладненням, спричиненим цукровим діабетом. Обладнання для лікарень закупила компанія Novo Nordisk Україна.
В Україні за різними даними близько 3,5 мільйона людей із діабетом, однак знають про свій діагноз лише 1,2 мільйона. На щастя, існують сучасні методи діагностики та лікування, що значно полегшують життя з діабетом. Якщо вчасно діагностувати та адекватно лікувати захворювання, можна жити повноцінним життям, незважаючи на цукровий діабет. Дуже важливо при цьому постійно слідкувати за рівнем цукру в крові, адже занадто високий чи занадто низький рівень цукру може спричиняти важкі ускладнення для всіх органів та систем, а у найтяжчих випадках призвести до коми та навіть смерті. Тому люди з цукровим діабетом вимушені декілька разів на день колоти пальці та вимірювати цукор в крові вручну. На жаль, ці виміри не дають усю інформацію про стан здоров’я, оскільки рівень цукру може коливатися тоді, коли вимірювання вручну неможливе. Наприклад, вночі, рано вранці під час сну або під час фізичних навантажень.
Тепер у людей із діабетом у Вінницькій області є можливість дізнатися рівень цукру в крові протягом усієї доби та змінити лікування, якщо це буде необхідно за результатами діагностики. Система, яка дозволяє це зробити, називається iPro2 та являє собою датчик, який призначений для постійного автоматичного визначення глікемії — рівня глюкози в крові. Моніторинг дозволяє розуміти характер змін рівня цукру в крові протягом доби і у такий спосіб виявляти наявні перешкоди на шляху до компенсації цукрового діабету (стану, коли показники глюкози крові людини із діабетом не відрізняються від показників здорової людини). Вчасно зрозумівши, що відбувається з організмом пацієнта, лікар зможе оперативно скоригувати курс лікування і уникнути можливих ускладнень. Традиційне вимірювання рівню цукру в крові не дає таких розгорнутих даних, тому значно обмежує людину у прагненні жити повноцінно.
Дослідження за допомогою моніторингової системи можна робити людям із діабетом 1 і 2 типу. Воно займає до 6 днів і проводиться під контролем лікаря. Спеціаліст прикріплює маленький пристрій до сенсора та проводить людині з діабетом мінімальний інструктаж. Завдання пацієнта у наступні дні — фіксувати самопочуття у щоденник або мобільний додаток. За результатами моніторингу визначаються подальші кроки: якщо показники в нормі, то лікування можна продовжувати; а якщо ні, то лікар підбере нову схему лікування.
Системи моніторингу та сенсори для лікарень у Дніпропетровській області забезпечила данська фармацевтична компанія Novo Nordisk. Близько 100 років компанія займається лікуванням цукрового діабету. Усі ці 100 років Novo Nordisk допомагала людям із діабетом жити повноцінним життям, маючи на меті перемогти цукровий діабет у майбутньому. У 2020 році компанія оголосила про нову стратегію соціальної відповідальності, у якій заявила, що має конкретний намір перемогти цукровий діабет. Для цього Novo Nordisk фокусується на трьох пріоритетах: вкладає в інновації та з часом прагне зробити діабет виліковним; працює над тим, щоб забезпечити доступ до інсулінів для найширшого кола пацієнтів; займається профілактикою захворювання
Амбітні плани Novo Nordisk щодо подолання захворювання розділяє і заступник директора КНП «Вінницький обласний клінічний високоспеціалізований ендокринологічний центр» Вінницької обласної ради, експерт Департаменту охорони здоров’я у держадміністрації Пилип Прудиус. За словами Пилипа Григоровича, наразі в регіоні понад 50 тисяч людей з діабетом. З них 10% мають діабет першого типу і 90% — другого типу. До того ж, як показують епідеміологічні дослідження, на один виявлений випадок цукрового діабету припадає три невиявлених.
- У Вінницькому регіоні у геометричній прогресії зростає захворюваність серед молоді, особливо серед дітей від 0 до 5 років, — зазначає Пилип Прудиус. — Зважаючи на це, велике значення має правильний підбір і коригування дози інсуліну. Особливо це стосується пубертату, коли відбувається гормональне перелаштування організму, і дуже важко підібрати правильну дозу інсуліну. Моніторинг дозволяє найточніше підібрати дозу — саме ту, якої потребує кожен конкретний пацієнт.
Так, за допомогою моніторингу пацієнт буде повністю компенсований, у нього не буде ускладнень, або ж вони з’являться набагато пізніше. З економічної точки зору моніторинг вигідний тим, що допомагає підібрати дуже точну дозу, що, як правило, буде меншою. За словами Пилипа Григоровича, в обласному ендокринологічному центрі враховують як медичний ефект від встановлення моніторинга, так і економічний.
- Переоцінити важливість добового моніторингу дуже складно, — продовжує Пилип Прудиус. — Ми з напрямком моніторингу працюємо вже 10-15 років, але наразі обладнання вже вийшло з ладу та морально застаріло. І хоча певний досвід є, ми все одно обов’язково відправляємо фахівців на навчання. Адже будь-яке навчання — це плюс: як би багато ти не знав, зайвими знання не бувають.
Щоб пройти моніторинг у Вінницькій області, люди з діабетом можуть звернутися до свого лікаря в центрі. Якщо лікар бачить, що пацієнт потребує моніторингу, то направляє його до спеціально навченої групи фахівців. Вони визначають, як відбуватиметься моніторинг: амбулаторно або у стаціонарі. Процедура безкоштовна: як власне система моніторингу, так і сенсори, якщо вони є в наявності.
Із можливістю проходити добовий моніторинг люди з діабетом у Вінницькій області можуть зробити великий крок на шляху до компенсації, а також нарешті взяти під контроль життєво важливі показники.