11 серпня відбулись чергові експертні обговорення у рамках розробки проєкту Стратегії Вінницької міської ОТГ до 2030 року. Тема зустрічі: «Як покращити екосистеми в міській та сільській місцевостях?». Йшлось про те, як організовувати публічні простори, як зробити місто більш адаптивним для зміни клімату та розвивати «блакитно-зелену» інфраструктуру тощо.
На початку зустрічі спікери представили короткі презентації стосовно екології, довкілля, «блакитно-зеленої» інфраструктури у Вінницькій ОТГ. Після цього йшлось про зміну клімату і місто – обговорювали, як зробити місто більш стійким та адаптивним до змін, чи реально створити зелений каркас Вінницької ОТГ.
Про малі річки та водні об’єкти як ресурс розповіла менеджерка проєктів КП «Інститут розвитку міст» Янна Чайковська. «Роль води у розумінні міського середовища, у якому ми всі проживаємо, дуже важлива. Мова йде про «блакитно-зелену» інфраструктуру. Блакитна – це водні ресурси: наші річки, ставки, озера, малі річки, канали, які створені для того, щоб управляти водоймами у місті. Зелена – це зелень, яка нас оточує: дерева, газони, сквери, парки, ліси, поля тощо. Ці два елементи дуже пов’язані між собою, адже біля води більша концентрація зелені. Сьогодні дуже важливо усвідомлювати, що вода – це величезний ресурс. Він допомагає нам як на шляху до адаптації міст до змін клімату, так і наближає нас загалом до здорового міського середовища», – каже Янна Чайковська.
Також менеджерка проєктів розповіла про поняття екосервіс, яке фігурує у документах успішних європейських міст. «В адаптації на українську мову екосервіс означає продукти і послуги, які природа може надавати людям. Розповім як це працює на прикладі мережі малих річок Вінниці. Станом на зараз у місті є 37 малих річок та струмків, загальна довжина цієї мережі становить понад 80 кілометрів. До прикладу, річка Південний Буг, яка протікає крізь місто, займає близько 16 кілометрів. Малі річки та струмки є у всіх районах міста. Якщо вони будуть відкриті, доглянуті та доступні для людей, то мешканці всіх районів як з багатоповерховою, так і з приватною, можуть мати такі продукти і послуги від цієї «блакитно-зеленої» інфраструктури. Наприклад, затінок та прохолода. Зараз, у період глобального потепління, місця біля води і зелені будуть завжди прохолодніші, і це буде позитивно впливати на мешканців», – зазначила Янна Чайковська.
Також серед переваг «блакитно-зеленої» інфраструктури, Янна Чайковська назвала чисте повітря та тишу. «Оскільки малі річки – це не окремі об’єкти, а суцільна «синьо-зелена» межах, то вони можуть стати альтернативними «синьо-зеленими» шляхами, – так званими «коридорами». Пересуваючись ними, містяни можуть уникнути шумних автомобільних артерій, тим самим зробити свій шлях набагато здоровішим і тихішим. Третій плюс – це ментальне та фізичне здоров’я. Оскільки місто створює багато пішохідних зелених зон, це позитивно впливає на здоров’я містян, це профілактика серцево-судинних захворювань. Адже чим більше люди ходять пішки або пересуваються велотранспортом, тим здоровішими вони будуть. А прогулянки в природному прохолодному середовищі добре впливають на наш фізичний та психологічний стан. Четвертий плюс – це соціальні зв’язки. Адже маючи недалеко від свого дому простір з водою та деревами, який є доступний та безпечний, люди зможуть бути не просто сусідами, а й створювати цілі спільноти навколо них, і цьому сприяє спілкування у публічних просторах», – каже Янна Чайковська.
Після презентацій відбулась експертна дискусія, під час якої обговорювали, як активізувати міські «сині» та «зелені» громадські простори та як покращити екосистеми в міській та сільській місцевостях.