Теплих днів залишилося не так багато, а COVID-19 як і раніше лютує і накладає свої табу. Але зневірятися не варто! У вінничан є де провести цікавий і розслаблювальний вікенд перед настанням холодів.
По слідах літа, що минає
У Вінниці та на прилеглих територіях чимало чудових місць поруч з озерами та річками. Якщо ви не пам’ятаєте, коли останній раз вибиралися за місто до природи, саме час оновити враження. Сабарів — мальовничий район біля дамби — підходить як для безтурботного пляжного відпочинку й риболовлі, так і для пікніка. Щоправда, у розпал сезону тут багато народу, у світлі пандемії це додає незручностей.
Відволіктися від міської суєти та викупатися в чистій воді Південного Бугу можна в селах Шкуринці або Бохоники. Краса й роздолля заоохочують до романтичної і сімейної ідилії, активних ігор і іншим розваг. Крім замаринованого м’яса й казанка для каші, не забудьте захопити засіб від мух і комарів, щоб шкідливі комахи не зіпсували мінівідпустку.
Село Лаврівка потішить сосновим лісом, чистою річкою і відсутністю цивілізації, а в селі Могилівка на місці колишнього піщаного кар’єру плескається блакитне озеро. Мінус обох локацій — проблематичний проїзд до потрібних місць без особистого транспорту.
Любителям рафтингу варто відвідати села Сокілець і Печера, між якими красиво ллється по кам’янистих порогах Південний Буг. А які тут приголомшливі краєвиди! Крім прекрасної природи та мелодійного гулу річки, допитливі вінничани можуть поглянути на історичні пам’ятники архітектури й відкрити для себе главу культурного відпочинку.
Спадщина роду Потоцьких
Безпосередньо в селі Печера Тульчинського району зберігся костел-усипальниця Потоцьких, яку на початку XX століття побудував київський архітектор Владислав Городецький. Будівля виконана в стилі українського бароко, а його головна особливість — поєднання каменю й бетону. З графських часів тут збереглися сходи, парк і великий млин, побудований між селами Печера й Сокілець у кінці XIX століття німецькими майстрами.
Сам палац Потоцьких у Тульчині є одним з видатних зразків класицизму. Його почали будувати в 1782 році за проектом французького архітектора Лакруа. Це був грандіозний ансамбль з декількох споруд з чудовим парком, фонтанами й мармуровими скульптурами. Сьогодні будівля кидає лише тінь колишньої величі, що, втім, не применшує його історичної та культурної цінності.
Історико-культурний заповідник «Буша»
Поетеса Леся Українка назвала мальовниче село Буша «красою України». Заповідник знаходиться в Ямпільському районі. Тут ви можете побачити пам’ятки археології від III тис. до н. е., залишки фортеці та підземних ходів XVI-XVII ст., козацький цвинтар XVIII-XIX ст. і Скельний храм з язичницьким барельєфом. У центрі села розташований музей етнографії.
Хрести на козацькому цвинтарі зроблені з пісковику. Їх особливість — найрізноманітніші розміри й форми, за якими можна добре простежити розвиток каменеобробної культури краю. Кладовище заклали після польської облоги міста-фортеці Бушу в 1654 році.
Національний природний парк «Подільські Товтри»
Наостанок — краса із сусідньої Хмельницької області, яка з 2008 року належить до семи природних чудес України, а з 2017 року — до світової спадщини ЮНЕСКО. Товтри є унікальними за своєю природою, оскільки являють собою залишки узбережних рифів. Подібні геологічні структури є в США та Англії, але точних аналогів у світі не існує.
Тут знаходиться унікальний товтровий кряж — колишній бар’єрний риф, утворений колоніальними організмами (коралами, устрицями, водоростями й моховинками) з часів толтської і сарматської епох. Це десятки мільйонів років тому! Загальна площа парку становить 261 316 га. Реліктові ліси, каньйони й обриви, каскадні водоспади, печери, тварини та рослини з Червоної книги — таке диво варто побачити.
Для гарного відпочинку й вражень вінничанам не обов’язково діставати закордонний паспорт. Неподалік від рідного міста є все, що потрібно, для душі, очей і захопливих вихідних.