Сечокам’яна хвороба розповсюджена у всьому світі. За останньою інформацією ВООЗ, на неї страждає близько 10-12% населення світу.
Серед вінничани сечокам’яна хвороба – одна із найчастіших причин звернень до уролога.
Що таке сечокам’яна хвороба, як її уникнути та як не допустити ускладнень, розповідає лікар-уролог лікувально-діагностичного центру «Меділюкс» Євгеній Ільічов.
Сечокам’яна хвороба – поліетіологічне захворювання, що характеризується утворенням конкрементів у сечовивідних шляхах: нирках, сечоводах, сечовому міхурі та уретрі.
За своїм складом камені можуть поділятись на оксалатні, фосфатні, уратні, цистинові та змішані.
Чому утворюються камені?
Є багато провокуючих факторів, які впливають на утворення каменів. До основних можна віднести якість питної води, раціон харчування, спосіб життя пацієнта та генетична схильність.
В залежності від того, скільки людина випиває води протягом дня і якої якості ця вода, можна приблизно визначити ризик появи каменів.
Ваші нирки, які постійно фільтрують кров, тим самим утворюючи первинну сечу (приблизно 150-180 л (!) за добу), потім вже остаточну (в середньому 1,5-2 л). Для забезпечення нормальної роботи нирок достатньо вживання близько 2-з літрів рідини на добу.
Наприклад, якщо протягом дня пити мало води – в межах 0,5 л, а робота у вас сидяча (малорухлива), то ризик появи каменів збільшується щонайменше в три рази. Виділення сечі зменшується, сеча стає концентрована, це призводить до утворення осаду, який в свою чергу призводить до утворення конкрементів.
Тож, наголошуємо, варто пити мінімум 1,5-2 л чистої води протягом доби.
Можна провести домашній експеримент: поставити склянку з водою, яка містить у собі багато мінеральних сполук, через деякий час на дні склянки утвориться осад. Приблизно теж відбувається з нашим організмом. Тому так важливо вживати саме якісну воду, а фізична активність допоможе правильно її виводити з організму.
Які симптоми свідчать, що у вас є сечокам’яна хвороба?
Більшість людей навіть не підозрює про наявність каменів у нирках, до того часу, поки хвороба не маніфестує або не виявиться випадковою знахідкою під час ультразвукового дослідження.
А як же проходить маніфестація хвороби?
Вона проявляється у вигляді ниркової кольки. Коліка характеризується болями в поперековій ділянці, яка не приносить полегшення при зміні положення тіла. Виникають часті позиви до сечовипускання, з’являється болісне сечовипускання, домішки крові в сечі, нудота, озноб та загальна слабкість.
Як найкраще діагностувати сечокам’яну хворобу?
Найперше, що призначить вам лікар-уролог – це ультразвукова діагностика та загальний аналіз сечі, для підтвердження діагнозу, а вже після підтвердження діагнозу - комп’ютерну томографію.
Комп’ютерна томографія вважається золотим стандартом у діагностиці сечокам’яної хвороби.
Конкременти сечового міхура зазвичай діагностуються як випадкова знахідка, та не мають чіткої клінічної картини. Вони добре візуалізуються за допомогою діагностичної процедури – цистоскопії. Цистоскоп дозволяє оцінити стан стінок та вмісту сечового міхура, а також його слизової оболонки.
Зазвичай усі камені мають гладку поверхню, а розміри їхні різняться.
Як вилікувати сечокам’яну хворобу?
У більшості випадків лікування вимагає оперативного втручання. Також є вірогідність, що камінь вийде сам, але це залежить від його розмірів та місця локалізації.
Оперативне лікування в урології може бути відкритим (із розрізом) та ендоскопічним. Часто вибір тактики хірургічного втручання напряму залежить від розташування каменя в сечовивідних шляхах та його розмірів. Якщо конкремент має в діаметрі більше 2 см та локалізується в мисці або чашечках, то пріоритетним методом лікування є пункційна нефролітотрипсія. Якщо ж камінь розташувався в нижній групі чашки та не заважає відтоку сечі, він може там знаходитись роками.
Та якщо пацієнт відчуває біль по типу ниркової коліки, то ймовірне місце розташування каменю є сечовід, який має три відділи: верхній, середній та нижній.
Сечокам’яна хвороба у тому чи іншому відділі потребує різні методи лікування. Контактна уретеролітотрипсія – ендоскопічний метод дроблення конкрементів при переважному розташуванні конкрементів у всіх відділах сечоводів, або дистанційна літотрипсія – руйнування каменів хвилями, що генеруються поза тілом пацієнта, застосовуються при каменях нирок та верхній третині сечоводів за умови, що камінь має не велику щільність.
А от якщо камінь знаходить в нижньому відділі сечоводу або в його вічці, може буде достатньо медикаментозного методу лікування, але у разі не відходження конкременту та неефективності медикаментозного лікування треба застосовувати ендоскопічні методи лікування.
До чого може призвести несвоєчасне звернення до уролога із сечокам’яною хворобою?
Камені можуть перекривати нормальний відтік сечі, однак утворення сечі це не зупиняє. Тому це призводить до розтягнення структур нирки, яка, в свою чергу, при постійному впливу тиску на паренхіму нирки призводить до її витончення, що в результаті спровокує ниркову недостатність.
Також сеча може інфікуватись, а це вже може призвести до видалення нирки та навіть до летальних випадків.
Інколи занедбані випадки не дозволяють лікарю-урологу провести ендоскопічне оперативне втручання тому для її тимчасового відтермінування у сечовід пацієнта встановлюється уретральний стент – силіконова порожниста трубка, яка допомагає вільному відходженню сечі. Але через 2-3 тижні після встановлення стенту все ж потрібно повернутись до ендоскопічного методу лікування аби вирішити проблему.
Тому для уникнення ускладнень вчасно звертається до кваліфікованого лікаря-уролога.
Лікар-уролог Євгеній Вікторович Ільічов приймає в лікувально-діагностичному центрі «Меділюкс». Записатись на прийом до фахівця можна за телефоном: 0 800 33 01 30 (безкоштовно з мобільного).