Українська поетеса-шестидесятниця Ліна Костенко була і залишається поетом епохи. Її твори не мають часових меж і не втрачають своєї актуальності протягом багатьох десятиліть. Гостра, незламна, звикла завжди говорити те, що думає — за активну участь у дисидентському рухові у 60-х і 70-х роках вона була надовго виключена із літературного процесу. Але це її абсолютно не зламало, а навпаки.
У її творчому доробку більше 20 видань — збірки поезій, три великих поеми Дума про братів Неазовських, Скіфська одіссея і Сніг у Флоренції, два романи у віршах Маруся Чурай та Берестечко, і особливий твір, роман Записки українського самашедшего, опублікований видавництвом А-ба-ба-га-ла-ма-га у 2010 році. Він став рефлексією на той час 80-річної письменниці на події в Україні у 1990-х-2000-х роках. Видання одразу ж стало українським бестселером.
Твори Ліни Костенко перекладено англійською, італійською, французькою, польською, словацькою, білоруською, естонською мовами. Її вивчають у школі, її декламують українські митці. А ще однією ознакою актуальності її творчості є те, що її вірші стають піснями сучасних українських виконавців і серед них Джамала, Сестри Тельнюк, Віталій Козловський і навіть гурт білоруського музиканта Сергія Міхалка BRUTTO, гурт Фіолет, Оксана Муха та інші.