У Вінниці триває деколонізація - нині перейменовують топоніми, які присвоювали в радянський період або на згадку про діячів радянської епохи. Тепер у громаді з'явилося понад десять нових назв вулиць. Колишня вулиця Валентини Терешкової в районі Вінницьких Хуторів тепер іменована на честь Тетяни Кошиць.
Тетяна Омелянівна Кошиць (уроджена Георгієвська) була громадською діячкою, співачкою, диригенткою та етнографкою. Зокрема, вона популяризувала мелодію “Щедрик” за кордоном. Тетяна Кошиць народилася на Вінницьких Хуторах у родині вчителя Омеляна і Параскевії Георгієвських. Після закінчення гімназії у Вінниці вступила на вищі жіночі курси при Київському університеті.
Від 1912 року Тетяна Георгієвська співала у київських хорових колективах Олександра Кошиця. З 1919 року разом із Українською республіканською капелою (згодом Український національний хор) під керівництвом Олександра Кошиця гастролювала у країнах Європи та Америки.
Від 1926 року мешкала з чоловіком у Нью-Йорку, де вчителювала. Після невдалої спроби подружжя повернутися в Україну (1927), допомагала чоловікові в організації емігрантського культурного життя. Як етнографка надавала консультації у відтворенні побутово-звичаєвої сфери фільму «Маруся» (за п'єсою «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», 1938, режисер Л. Булгаков), озвученого хором під керівництвом Олександра Кошиця.
У Канаді Тетяна Кошиць оселилася 1946 року. Від 1948 року була управителькою архіву, бібліотеки та музею в Осередку української культури та освіти у Вінніпегу.