На сьогодні КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго»(ВМТЕ) одне із небагатьох галузевих підприємств України, яке продовжує подавати гарячу воду до осель містян. Окрім того, навіть в умовах війни, намагається якісно підготуватися до зими. Придбання відповідних комплектуючих, реагентів, труб тощо стає дедалі важчим і не лише через розірвання окремих логістичних маршрутів, а й підвищення цін на все. Та чи не найбільше на підприємстві переймаються нині зростанням вартості природного палива.
Нагадаємо, наприкінці травня Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» розіслала усім теплопостачальним організаціям країни листи, в яких повідомила, що з 1 червня для них підвищується ціна на газ майже в 4 рази - до 29 грн за 1 кубічний метр. І хоча Уряд практично відразу запровадив держрегулювання вартості природного палива, що дозволяє теплокомуненерго купувати газ за пільговим тарифом – 7,4 грн за куб протягом ще двох місяців (до 31 липня) – це не вирішить усіх проблем, кажуть у «Вінницяміськтеплоенерго».
«Про відшкодування усіх збитків «Вінницяміськтеплоенерго» наразі мова не йде. Навіть ціна у 7,4 грн за куб. м газу є збитковою, адже її в тариф закладено значно нижчу. При діючому сьогодні тарифі для населення собівартість послуг покривається лише на 60-70%. Природньо, що за такої різниці між економічно обгрунтованою та реальною вартістю послуг прогнозувати, як довго нам вдасться втримуватися на плаву – неможливо», - каже заступник генерального директора КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» Сергій Корчака.
Він порахував, що при ціні газу у 29 грн за куб.м. гаряче водопостачання в міжопалювальний період обійдеться у понад 300 млн грн. При цьому за існуючого тарифу на газ для населення (а це 6, 5 грн) витрати будуть покриватися лише на 30%.
«Тож, щоб забезпечити гарячою водою вінничан у міжопалювальний період потрібно додатково знайти 200 млн грн. Де брати такий ресурс – невідомо. Міська рада не може працювати лише на дотування теплокомуненерго, адже є ще освіта, медицина, економіка й безліч гуманітарних напрямів, які потребують фінансування в цей важкий час. Тому вважаємо, що питання покриття різниці у тарифах має вирішуватися суто на державному рівні», - переконаний Сергій Корчака.
Він також наголошує, що особливої гостроти це питання набуває в світлі підготовки до опалювального сезону, оскільки без його вирішення борговий тягар буде зростати і підприємство не зможе повноцінно та якісно виконати всі заплановані роботи з реконструкції, заміни обладнання, профілактики тепломереж тощо. Ще більш нерайдужними видаватимуться перспективи майбутнього опалювального сезону, адже тоді мова може йти вже не про десятки, а сотні мільйонів гривень боргу на місяць із різниці в тарифах.
«Маємо, на жаль, сумний досвід минулорічного опалювального сезону, коли з понад 400 млн грн, необхідних для централізованого опалення та гарячого водопостачання, держава відшкодувала за різницею в тарифах лише трохи більше 70 млн грн. Тож, питання залишається відкритим», - підсумовує Сергій Корчака.