Із деталей АН-2 і гвинтокрила викладач ВНТУ створив електробайк, котрий їздитиме і на сонячній енергії

За фахом Віктор Горенюк льотчик. Його покликання — небо. Майже два десятиліття відлітавши, тепер навчає студентів ВНТУ. Вітряк в національних кольорах на енергетичному корпусі вишу — то теж його розробка

Асистент кафедри ВЕТЕСК — відновлювальної енергетики та транспортних електричних систем і комплексів Віктор Горенюк нині є одним з провідних спеціалістів в галузі вітроенергетики на Вінниччині. Має майже півсотні наукових публікацій, понад 30 патентів на винаходи. А нових інженерних задумок — безліч!

«Маю багато запатентованих винаходів. І нині є багато ідей, котрі чекають свого запатентування», — посміхається пан Віктор.

В університеті стартував як старший науковий співробітник із напрямку дослідження та розробки вітроенергетичних установок адаптованих для використання в зонах низького вітрового потенціалу. Читав лекції студентам, лабораторні проводив по відновлювальних джерелах енергії, допомагає бакалаврам, магістрам та аспірантам при підготовці до захисту відповідних дипломів.

Модульне виконання вітроенергетичної установки

Модульне виконання вітроенергетичної установки

А як прийшла ідея таку річ створити — електробайк?

«В молодості працював пілотом цивільної авіації. Аби мати належну фізичну форму, весь час мріяв створити веломобіль. До того ж в Гавришівку їздити далеко, і в старий аеропорт також було не близько. Але зреалізувати свою задумку не було можливості. Нарешті у зрілому віці мрію вдалось здійснити. Усі подаровані на ювілейний день народження гроші вирішив вкласти в цю ідею», — розповідає Віктор Васильович.

Перший варіант був триколісний веломобіль. Але він виявився не дуже вдалим.

«Маневреність була гірша. Пройшло уже майже 4 роки, і я знов повернувся до цієї розробки і зробив її на двох колесах. Випробував свій електробайк у поїздках. І за витрачанням енергії, і за ходовими характеристиками він мене задовольняє. Але все ж таки ще потребує вдосконалення. Приміром, акумулятор, гелієвий важить більше 12 кг, літій-іонний ємністю 10 А*год напругою 48 В важить три кілограми, недолік — зависока ціна акумулятора: близько 6 тисяч гривень. А для того, щоб гарантовано їздити і навіть десь із вітерцем, треба, аби трохи більший був: 14-20 ампер-годин. Хоча й на цьому акумуляторі не погано їздити, допомагаючи ногами при доланні пагорбів та на початку руху.  До моєї дачі в селі Медвідка 21 кілометр, доїжджаю і ще запас залишається, зарядка 4-5 годин і можна рухатись на Вінницю».

Бінарна багатолопатева вітроустановка

Бінарна багатолопатева вітроустановка

На своєму дивовижному транспортному засобі, створеному з деталей літака Ан-2, гвинтокрила Мі-2, вело- та електроскутера, Віктор Горенюк уже проїхав близько 1000 км.

Але ж досконалість не має меж!

«Є мускульний привід через важелі з педалями, трос, ланцюг, відповідний перемикач від звичайного велосипеда і електричний привід. Нині хочу зробити, аби ще за рахунок сонця йшла підзарядка. Можна поставити сонячні батареї на обтікач— якщо сонце світить, то генерована енергія буде зменшувати навантаження акумулятора, а при зупинці йти на його підзарядку. Ззаду є багажник, спереду невеличкий обтікач, я планую зробити його більшим, адже аеродинаміка дуже впливає на витрати енергії. Якщо зробити його більш обтічний, то можна буде їхати на електробайку довше. Вага електробайка 55 кілограм. Його з собою в квартиру не візьмеш, але й залишити на вулиці ризиковано. Погодні умови, дощ, то не дуже поїдеш. Тільки коли хороша погода. Отож на перспективу є думка зробити кабінку, щоб захиститись від негоди, метеорологічних умов. А щоб зимою було можна використовувати, можна збоку поставити додаткові опорні лижі», — посміхається український Кулібін.

Студенти до розробок асистента кафедри ВЕТЕСК, завідувача науковою-навчальної лабораторії «Нетрадиційні джерела електроенергії» Віктора Горенюка проявляють неабиякий інтерес.

Один зі майбутніх інженерів захистив диплом — велосипед з електроколесом створив. Інший займався проблематикою накопичення енергії за рахунок руху.

Використання нижніх та верхніх крил літака АН-2 для теплогенеруючої вертикально вісьової вітроустановки потужністю 30 кВт

Використання нижніх та верхніх крил літака АН-2 для теплогенеруючої вертикально вісьової вітроустановки потужністю 30 кВт

«Цьогоріч студент Дмитро Шалагай робив доповідь на весняній університетській конференції. Саме про цей електробайк розповідав — етапи створення, варіанти. Це ж усе створюється шляхом оптимізації — так спробував, інакше попробував, аж поки не вийде  ефективний, безпечний і зручний в експлуатації варіант».

Стосовно вітряка на даху корпусу факультету електроенергетики та електромеханіки (встановлений там 21 рік тому, а нині потребує уваги — підшипники повиходили з ладу),він теж мав багато варіантів. Деякі моделі можна побачити в лабораторії. Студенти на них виконують лабораторні роботи.

«Щодо відновлювальних джерел енергії, то вітер і сонце в комбінації найкраще працюють. Влітку більше сонця, а менше вітру, а зимою навпаки. При комбінованому використанні інвертор та акумулятори можуть бути спільні, тоді буде набагато ефективніша система, ніж дві окремішні. Зараз законодавчо хочуть прийняти, аби комбіновано виробляти енергію і продавати її по «зеленому тарифу». І якщо приймуть, то тоді це буде вигідно і приватним особам отримувати електроенергію з вітру і сонця. Так можна забезпечувати теплом і гарячою водою будинок у сільській місцевості. Я пробую так на дачі робити в Медвідці. Планую там, застосовуючи різні конструктивні рішення, використовувати енергію сонця і вітру для забезпечення будинку», — каже Віктор Васильович.

А небесне покликання батька продовжує військовий льотчик, полковник Повітряних Сил Збройних Сил України Юрій Горенюк. Нині Юрій Вікторович командир літака Боїнг 737 1 виконує польоти в країни західної Європи, Азії та Близького Сходу в авіакомпанії України «Міжнародні Авіалінії України» (МАУ).



Переглядів: 4355
Поширень: 0