Щороку у Вінниці зменшується кількість породіль, а разом з тим і фінансування з Нацслужби здоров’я України.
Пояснив NaПарижі директор департаменту охорони здоров’я Вінницької міськради Олександр Шиш, що реалії змушують йти на реорганізацію. Також буде реорганізована колишня «районка». Її приєднують до розташованої поруч 1-ої лікарні.
– Пане Олександре, чому виникла необхідність реорганізації чи ліквідації пологового будинку №2?
– Насправді питання набагато ширше. В Україні триває реформа надання меддопомоги. В кінці першого півріччя Верховною радою був прийнятий Закон України від 01.07.2022 № 2347-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення надання медичної допомоги» який вніс доповнення в Закони України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» та “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення”. Також Постановою КМУ №741 з 1 липня 2022 року повернуто фінансування медичних підприємств за фактично надані послуги, пролікований випадок. І це суттєво вплинуло на фактичний фінансовий стан лікарень.
Поясню, при розрахунку суми коштів, передбачених для закладу на поточний рік, враховується кількість наданих послуг за рік попередній. Під час пандемії коронавірусу у 2021 році перший пологовий будинок тривалий час працював як звичайна «доросла» інфекційна лікарня. Народжували вінничанки переважно у 2-му пологовому будинку та Центрі матері та дитини.
Через таке ситуаційне збільшення навантаження в 2021 році, у першому півріччі 2022 року 2-ий пологовий мав дохід, так як фінансування відбувалося по 1/12 річного плану без врахування фактичної кількості наданих послуг. А їх, по факту було менше відсотків на 30. А коли з другого півріччя держава змінила принцип фінансування – з «1/12» на «оплату за фактично надані послуги», а послуг (вагітних і пологів реально менше), то і дохід підприємства суттєво зменшився.
– Наскільки?
– Дохід знизився на 30%. Відверто кажучи, демографічна ситуація по всій Україні за об’єктивних причин погіршується з року в рік. Окрім зменшення кількості жінок, які можуть і хочуть народжувати, погіршилась фінансова ситуація у суспільстві, тому сім’ї не квапляться. Про чинники можна багато казати.
Фактом є те, що за останні п’ять років на 20% зменшилась загальна кількість пологів. Про кардинальну зміну ситуації в іншій бік у найближчій перспективі поки казати зарано.
– Мова про те, що існуючі акушерські відділення можуть прийняти значно більше породіль, ніж їх є, у Вінниці немає потреби тримати чотири спеціалізовані відділення, які на сьогодні не завантажені. До того національна політика через механізм виділення коштів змушує закрити чи реорганізувати незавантажені заклади. Чому з чотирьох закладів для скорочення було обрано саме 2-ий пологовий, якому у жовтні виповнюється 85 років?
Його не скорочують, а приєднують до лікарні «Центр матері та дитини» (ЦМтаД), що на Старому місті. За дорученням міського голови була створена незалежна група експертів, яка вивчала ситуацію в усіх закладах вторинного рівня і наддала свої рекомендації.
Якщо казати про пологово-допоміжну службу, то найбільш слабкий у фінансовому плані стан саме у 2-му пологовому будинку. У 1-му пологовому – найкращій. Заклад є рентабельним і після виходу з ковіду повністю відновив навантаження. У Центрі матері та дитини він посередній. Експерти порадили симетрично розвивати пологоводопоміжну службу на лівому і правому березі.
Зазначу, що за нашими підрахунками, усі породілля із запасом можуть прийняти два міські пологові заклади.
Статистика пологів у Вінниці
У 2016 році у Вінниці зафіксовано 5332 пологів, у 2017 – 5047, у 2018 – 4779, у 2019 – 4712, у 2020 – 4711, у 2021 – 4260, у 2022 (прогноз) – 3990.
– Що передбачає «приєднання»?
– Другий пологовий будинок є унікальним, адже кожний підрозділ розташований за своєю адресою. Так от, жіноча консультація залишається на своєму місці. Гінекологічне відділення також. Суттєвих змін по штатному розпису там не передбачається.
Інша справа – адміністративно-господарча частина. Її чекають зміни. Пологовий стаціонар планується перенести на територію Центру матері та дитини, адже там більш сучасне обладнання, сучасні термомодернізовані приміщення, максимально комфортні умови народжувати, є міський перинатальний центр.
Але жінка сама обирає заклад, де їй народжувати.
Проте ми зобов’язані реагувати на виклики, що створені з об’єктивних причин, адже не маємо допустити банкрутства чи нераціонального використання підприємства.
Сьогодні так складається що суспільство більше потребує послуг реабілітації, високотехнологічної медицини, лікування військової травми, а запит на акушерську допомогу все менше і менше.
Додам, аналогічні процеси щодо об’єднань відбуваються по всій Україні, і Вінниця – не виняток. Більш того, за рекомендаціями МОЗ, слід було об’єднати усі пологові будинки з ЦМтаД, а МКЛ №3 і ВКБЛ з МКЛ №1, й окремо залишити лікарню швидкої допомоги та кардіоцентр.
Враховуючи місцеві реалії ми вважаємо за потрібне об’єднати багатопрофільну (колишню «районку», – прим. авт.) з 1-ою лікарнею, адже послуги на 80% дублюються. Об’єктивні процеси змушують органи місцевого самоврядування по всій Україні усувати дубляж, який створювався у радянські часи. Після реорганізації плануємо розвивати у багатопрофільній лікарні послуги з реабілітації, на які є підвищений попит.
– На найближчій сесії розглядаються питання щодо об’єднання закладів. Коли процес відбуватиметься практично?
– Депутати мають визначитися з приєднанням 2-го пологового будинку до Центру матері та дитини, а багатопрофільної лікарні до 1-ої. Фактично реєстрація змін юридичних осіб розпочнеться після того, як існуючі заклади укладуть угоди з НСЗУ, враховуючи актуальне навантаження. На практиці – кінець поточного / початок наступного року. Все залежить від того, з якої дати буде підписано угоди з НСЗУ.
Ще трохи розповім про ситуацію у 2-му пологового будинку. Фонд зарплати у серпні там склав 4,6 млн грн, а від НСЗУ заклад отримав 3,8 мільйони. Щоб виплатити серпневу зарплату у повному обсязі довелось чекати коштів за вересень. І така ситуація зберігатиметься до кінця року, а заборгованість зростатиме попри прийняте рішення про перехід на 0,75 ставки більшості персоналу.
На медикаменти вирішили витратити 20 тис. гривень. Хоча раніше у середньому витрачали 160 тисяч. А вимога НСЗУ – закупляти медикаменти у повному обсязі. Через скрутну ситуацію заклад не розраховується за інші послуги – інтернет, вивіз сміття, тощо.
– У мережі вже припускають, що звільниться будівля 2-го пологового, а галузі охорони здоров’я вона не потрібна… Чи є якісь плани?
– Ми думаємо над тим, який медзаклад там можна розмістити, зважаючи на конструктивні особливості та вік будівлі.
– Чи можна казати про те, що через об’єднання більшості з медичного персоналу запропонують нові місця роботи?
– Звісно. Майже усім фахівцям ми запропонуємо роботу за спеціальністю, окрім, мабуть, частини людей похилого віку і зовнішніх сумісників. Проте кожна кандидатура буде розглянута персонально.