Третій велопробіг до Дня вчителя провели у Вінниці. Сьомого жовтня на майдані біля міської ради зібралися педагоги шкіл, коледжів та університетів. А також члени їхніх родин, друзі та пересічні велоаматори. Загалом стартували близько 70 прихильників здорового способу життя. «Бабине літо» посприяло масовості.
Велоаматори проїхали традиційним кільцевим маршрутом. Зокрема, вулицями Соборна, Пирогова, Келецька, 600-річчя, Хмельницьке шосе, Центральним парком і фінішували на Європейській площі. Загалом подолали близько десяти кілометрів. Переможців і призерів не визначали. Співорганізаторами виступили викладачка фізкультури школи № 20 Анна Голуб і вчитель фізики школи-гімназії № 23 Анатолій Мариянчук.
– Мета пробігу – популяризація здорового способу життя. Ми хочемо показати, що вчителі можуть не лише навчати дітей, але й своїм прикладом залучати їх до спорту. У нашому місті активно пропагується любов до велосипеду. Ми вчергове нагадуємо, що пересування на цьому виді транспорту є корисним для здоров’я. Не менш важливо й те, що ми можемо разом поспілкуватися, привітати один одного із професійним святом, – каже Анатолій Мариянчук.
– Велоспорт – це чудове кардіонавантаження, відпочинок на свіжому повітрі. Краще покататися у вільний час, ніж сидіти вдома за комп’ютером, – констатує Анна Голуб. – В нашій школі діти цікавляться велоспортом. Недарма велостоянка біля навчального закладу майже завжди зайнята. Коли вчителі приїздять на велосипедах, це викликає захоплення у школярів.
Анатолій Мариянчук звертає увагу, що за допомогою пересування на веломашині у гарну погоду можна зекономити серйозні кошти. Для вчителів це важливо!
– Замість того, щоб віддавати гроші за проїзд в громадському транспорті, ми пересуваємося щодня на велосипеді. Наше місто – дуже компактне. Його можна пересікти на веломашині за 40 хвилин. Причому затори для нас – не проблема. А зекономлені кошти можна, приміром, вкласти у закупівлю запчастин для велосипеда, – пояснив Анатолій Мариянчук.
Пан Мариянчук каже, що в юності мріяв стати вчителем фізкультури. Але й на уроках фізики він активно застосовує улюблений велосипед, який завжди стоїть у підсобці. Педагог ілюструє ним теми «прості механізми», «генератор» – на його «залізному коні» він встановлений.
Серед велоаматорів був викладач комп’ютерних наук Донецького національного університету ім. Василя Стуса (у Вінниці) Іван Різниченко. Він прикріпив до своєї веломашини не лише прапор навчального закладу, але й дві клавіатури, жорсткий диск та оперативну пам’ять комп’ютерів.
– Організатори просили прикрасити велосипед речами, за якими можна ідентифікувати фах педагога. Як айтішник, я прикріпив частини комп’ютерів, що були зламані. Тобто яких не шкода, – розповів Іван Різниченко. Іван за тиждень долає на велосипеді до 50 км. Адже може кататися лише вихідними. Інший час забирає родина, дім, робота.
– Вперше я сів на велосипед у Донецьку в 2011 році. В 2014 році переїхав до вашого міста і наступного року придбав собі веломашину. Вінниця – найкраще місто в Україні і одне з найкращих у Європі для велоаматорів. Бо тут є обладнані велодоріжки, – продовжує Іван Різниченко. Не менш важливо, що вінницькі водії автівок більш-менш дотримуються правил дорожнього руху. Також подобається, що у Вінниці прихильники велоспорту об’єднується у громадські рухи. Кататися веселіше разом з однодумцями, а не самому.
Поруч готувалася до заїзду «зграйка» школярів.
– Я прийшов разом із друзями. У всіх нас родичі – вчителі. В масовому велопробігу беру участь вдруге. Раніше займався у секції велоспорту. Нині катаюся для себе, для здоров’я. Щодня долаю в середньому по п’ять кілометрів, – поділився 12-річний учень школи № 3 Євгеній Пастушенко.
Юрій Мусійчук вийшов на старт разом із дружиною Юлією, вчителькою підготовчих класів, та дочкою Аріною, якій лише рік і три місяці.
– Вона їздить зі мною із дев’яти місяців. Аріна зранку встала раніше за інших і нагадала нам про велозабіг. Сидить у велокріслі, до якого кріпиться надійними ременями безпеки, – каже Юрій Мусійчук.
Однорічна дитина під час катання спить або роздивляється навколо. З Аріною батько долає зазвичай до десяти кілометрів по району. Також їздить з нею у Лісопарк та інші місця відпочинку.
– Використовую велосипед замість коляски. Думаю, це корисніше, – підкреслює батько наймолодшої учасниці.
Найстаршим учасником був заступник голови обласної ради ветеранів спорту – 71-річний Георгій Самков.
– Займаюся велоспортом з шостого класу. Почав у ДЮСШ Хмільника. Зберіг це захоплення на все життя. Щодня намотую по 20 – 30 кілометрів. Громадським транспортом майже не користуюся. Велосипедом по місту доїдеш швидше, ніж трамваєм, – каже Георгій Самков.
Пан Самков катається й на дачу, що під Хижинцями. Привозить звідти на велосипеді зібраний урожай. Ветеран харчується натуральною їжею, що в комплексі із велоспортом дає йому гарне здоров’я та наснагу.
Школу «АІСТ» представляло тріо вчителів фізкультури: голова родини Олександр, його дружина Валентина і син Іван.
– Влітку ми всією родиною їздимо на велосипедах за грибами, на відпочинок, до бабці. У велозаїдах педагогів беремо участь регулярно, – розповідає Валентина Костенко. – Учнів нашої школи також залучаємо до велоспорту. Іноді навіть уроки фізкультури проводимо на колесах. Разом із дітьми їздимо Лісопарком або велодоріжками.
Вчителька основ здоров’я школи № 20 Валентина Канюк дебютувала у масових велопробігах.
– Але на велосипеді катаюся щодня. Зазвичай на це витрачаю до години щодня. Рекомендую цей вид спорту своїм учням, і вони дослухаються. «Залізних коней» мають й чоловік і троє дітей. Їздимо на них куди завгодно: на дачу, роботу тощо. Десять років тому Валентина Канюк серйозно захворіла. Тоді жінка вирішила опанувати себе і вести здоровий спосіб життя.
– Окрім велопрогулянок, багато ходжу пішки. Роблю зарядку. Якщо не встигаю зранку, то хоча б увечері.