Через масовані обстріли інфраструктури 31 жовтня частина Київщини залишилася без світла. З огляду на це в області й загалом по Україні ввели екстрені вимкнення електроенергії.
Голова Київської ОВА Олексій Кулеба розповів про виклики, з якими зіткнулася українська енергосистема, про те, як влада готується до загрози ядерних ударів, та на що можуть розраховувати вимушені переселенці в майбутньому.
Про це повідомляє hromadske.
Насамперед обговоримо питання, які цікавлять усіх мешканців Київщини. Як обстріли 31 жовтня вплинули на енергетичну систему області?
У Київській області 400 тисяч абонентів залишилися без світла. Відбулося аварійне відключення. Вчора до кінця дня вдалося підключити більшість. Сьогодні зранку почали планові вимкнення. Вони відбуваються вже двічі на день, у середньому по 4 години.
Наша головна мета — зробити так, щоб відключення відбувалися планово й у встановлені терміни. Аби люди не скаржилися, що в них відключення тривають шість годин замість чотирьох. ДТЕК також працює над тим, щоб зменшилася кількість планових вимкнень.
Виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук учора заявив, що в компанії закінчилося обладнання для ремонту пошкодженої інфраструктури. Як же тоді будуть проводити ремонт?
Зі свого боку можу сказати, що я особисто об’їхав усі станції, які зазнали пошкоджень чи руйнувань. Ми надаємо їм певну допомогу в розбиранні пошкоджень і завалів. Усе інше в них поки що є. І вони мені не казали, що немає якогось обладнання і що вони не можуть щось відремонтувати.
Якщо говорити про трансформатори, то їх можна зробити і в Україні. Є певне технологічне обладнання, на яке нам доведеться чекати три місяці або навіть більше. Але це не означає, що його немає взагалі. Нічого незмінного немає.
У яких громадах через удари по енергетичній інфраструктурі найбільше відключень?
Після 10 жовтня ситуація серйозно змінилася, російська армія почала цілеспрямовано руйнувати нашу енергетичну інфраструктуру, яка є критичною. Ми розуміємо, що Київщина знову стає форпостом міста Києва. Б’ють сюди безпосередньо для того, щоб світла не було в самому Києві. Тут проживає велика кількість людей, це створення такої гуманітарної кризи, аналогів якої світ не бачив 70 років.
Сказати, що якісь громади постраждали більше, не можна. У них різні генерації, вони підключені до різних вузлів. У них мають бути різні відключення за годинами, але не за кількістю годин. Тобто терміни мають бути приблизно однакові.
Зараз ми говоримо з ДТЕК, щоб вони виокремили чутливі зони, де відбуваються аварійні ситуації, аби ми прокомунікували з громадськістю.
До чого людям готуватися?
Ми, як обласна військова адміністрація, готуємося до будь-якого розвитку подій, зокрема й найскладнішого. Люди також повинні готуватися і розуміти, що в них мають бути запаси їжі та води. Мають бути заряджені мобільні телефони.
Чи може статися повне відключення електроенергії?
Так, якщо будуть продовжуватися ракетні обстріли нашої енергетичної інфраструктури й ми не зможемо зберегти її завдяки ППО.
Спрогнозуймо найоптимістичніший та найгірший сценарії стосовно блекауту.
Це залежить від того, яких пошкоджень нам завдадуть. Якщо будуть пошкодження, які ми зможемо відновити за два тижні, то це свідчитиме про те, що нам два тижні потрібно протриматись. Якщо будуть інші пошкодження, то процес ремонту може зайняти й більше часу або, навпаки, менше. На жаль, у нас такий ворог, що важко передбачити умови ураження. Тобто є реальна загроза, що ми на термін до двох тижнів можемо опинитися без світла. І ми вже готуємося до цього.
Про яку підготовку йдеться?
Ракетні обстріли енергетичної інфраструктури можуть призвести до того, що не буде опалення. Для такого випадку в Київській області є 750 стаціонарних пунктів обігріву.
Ці пункти обладнані відповідними генераторами, там є їжа, певні запаси води. Тобто це укриття, які дадуть змогу бути в теплі й безпеці. У ДСНС є також інфраструктура мобільних пунктів обігріву.
Чи може скластися ситуація, коли людям і три місяці доведеться сидіти без світла?
Ми зможемо про це говорити, коли будемо розуміти, що конкретно відбулося.
Підготовка до можливого ядерного удару
Ще одна істотна загроза, про яку багато говорять, — ядерна. Як Київщина готується до подібних атак?
Останні 8 місяців нас навчили, що може відбутися все, що завгодно. Як посадова особа, я готуюся до найгіршого сценарію, але сподіваюсь, що все буде нормально. На жаль, це питання не порушувалося останні 30 років. Зараз — останні 5 місяців — усе зовсім інакше. Я вимагаю від людей, з якими працюю, не підходити до цього формально.
У нас 425 спеціальних сховищ в області. Вони розташовані під землею, мають два входи та виходи, вентиляцію. Загалом в області близько тисячі укриттів. Найпростіше — цокольний поверх. Там вікна виходять на вулицю, але наполовину. Вони не підходять для захисту від радіаційної загрози.
Зрозуміло, що насамперед людина має перейти до укриття. Другий крок, найважливіший, — має бути зв’язок. Якщо станеться ядерний удар, то, найімовірніше, зв’язку не буде. Єдине, що працюватиме, — це радіо. Тому скрізь мають бути обладнані портативні радіоприймачі з батарейками, щоб можна було приймати сигнал. Тому що інформація — це буде найголовніше. Тільки так люди зможуть дізнатися, що треба робити далі.
Ці 425 об’єктів уже обладнані приймачами?
На сьогодні ні. Однак терміново хочемо обладнати їх. До 15 листопада.
Наскільки обізнане населення щодо того, де розташовані ці 425 об’єктів?
Всі вже знають, де бомбосховища. Здебільшого вони і є цими протирадіаційними сховищами. Таким є кожне друге в Київській області. Це не окремі якісь будівлі. Вони більш укріплені, розташовані на більшій глибині.
Чи вже є плани евакуацій?
Ми уточнюємо та поновлюємо всі можливі евакуаційні маршрути й напрацьовуємо план дій. Є плани евакуації кожного населеного пункту, по кожній окремій територіальній громаді. У них визначені місця, де людям потрібно буде збиратися на евакуацію, визначені транспортні засоби, які залучатимуться для евакуації. У кожній громаді є відповідальна за це людина.
До того ж транспортних засобів для евакуації більш ніж достатньо. Наприклад, можна залучати комунальний транспорт. Дефіцит залучається від транспортних перевізників (маршрутних таксі — ред.). А ще є військовий транспорт.
Як людей інформуватимуть у разі ядерної атаки?
Будуть використовувати всі доступні офіційні джерела інформації: урядові лінії, радіо, гучномовці. Зокрема, їздитимуть автомобілі з гучномовцями, які інформуватимуть населення. Цим займається ДСНС, у разі потреби ще залучатимуть поліцію.
А всі екстрені служби забезпечені засобами радіаційного захисту?
Так, вони всі забезпечні. Також ми минулого тижня проводили штабні навчання, щоб кожен розумів алгоритм своїх дій.
Як саме працюватимуть екстрені служби в разі ядерної атаки?
Перше — це координація дій населення. Друге — реагування на ситуацію, яка склалася: гасіння пожеж, розбирання завалів, розгортання медичних штабів. Те, що ми будемо робити, безпосередньо залежить від ситуації.
Чи відпрацьований механізм комунікації між вами і різними підрозділами в разі ядерної загрози?
У нас є три альтернативних види зв’язку на випадок надзвичайної ситуації. Але які саме, краще не оголошувати. Вони діють у всіх штабах.
Наприклад, поліцейські відділки також мають цей зв’язок?
Звісно. Ми повинні охопити всі 69 наших громад і з усіма ними маємо бути на зв’язку. Насамперед ми орієнтовані на те, щоб кожна людина від Полісся до Ставища розуміла, що відбувається.
30 мільярдів гривень для відбудови інфраструктури Київщини. Скільки вже виділили?
Щодо відбудови зруйнованого росіянами житла на Київщині. Скільки коштів було виділено?
У нас по області близько 28 тисяч зруйнованих об’єктів. Якщо порівнювати з Києвом, то виходить, що це всі будівлі столиці були б зруйновані. Величезні обсяги руйнувань. Це торкнулося і шкіл, і дитячих садочків.
Якщо говорити про житловий фонд, то близько 5 тисяч приватних будинків повністю зруйновані. У багатьох це були дачні будинки, тобто не єдине житло. Багатоповерхівок зруйновано повністю 161, а близько 1500 пошкоджені.
Навесні цього року Уряд виділив 400 млн грн для відновлення інфраструктури, а також на виконання першочергових ремонтних робіт у Київській області, зокрема на заміну розбитих вікон та дверей, ремонт покрівель тощо. Ці кошти призначені для відновлення об’єктів, що зазнали незначних ушкоджень. Зокрема, на заміну вікон, дверей, ремонту покрівлі в будівлях. Наразі відновлено понад 3500 обʼєктів. Із них майже 2500 — це житловий фонд. Більш ніж 2000 — приватні будинки, майже 500 — багатоповерхівки.
Крім цього, у жовтні уряд виділив нам 600 мільйонів гривень на капітальне відновлення, капітальне будівництво. Ще 200 мільйонів спрямовані з обласного бюджету.
Як розподіляються гроші між громадами?
Ми розуміли, що 400 мільйонів гривень нам не вистачить, аби відремонтувати всі будинки. Тому ремонтували об’єкти, які є найбільш «вмотивованими» для відновлення. Тобто це будинки, у яких ми можемо відразу зробити 100 квартир за порівняно невеликі гроші. На сьогодні ми вже змогли використати 300 мільйонів гривень. Це пов’язано з тим, що у країні війна і досить вагома відсоткова частина бюджету витрачається на війну. Все інше фінансується за залишковим принципом.
А порахували, скільки грошей потрібно для відновлення Київщини?
У нас є приблизні цифри щодо того, скільки грошей потрібно. Похибка вагома, тому що змінюються ціни, як і ситуація. Але якщо говорити про житловий фонд, то необхідно до 10 мільярдів гривень. Тотально на всю інфраструктуру — 30 мільярдів гривень. Але знову ж таки це приблизні цифри. Це сума пошкоджень, які ми зафіксували. Нам потрібно концептуально переосмислити такі міста, як Бородянка, Макарів.
На яку суму були проведені ремонти коштом міжнародних організацій?
Говорити безпосередньо можемо про кошти державного, обласного та місцевих бюджетів, які залучені на відбудову. Кошти партнерів не рахуємо, адже ми отримуємо послуги. Київська ОВА й органи місцевого самоврядування надають донору інформацію щодо пошкоджених об’єктів та експертизи. Донор визначає об’єкти, готує кошториси, обирає підрядника й ремонтує.
Зокрема, Київська область щодо відновлення житлового фонду співпрацює з благодійними організаціями «Карітас», УВКБ ООН, UNICEF.
UNICEF здебільшого допомагає з відновленням об’єктів соціальної інфраструктури — шкіл та садочків. Зокрема, відремонтовано 17 укриттів у таких закладах. Крім того, вони закупили понад 600 ноутбуків для наших шкіл. Це важлива і необхідна допомога, тому що російська армія вкрала все обладнання.
ООН виділяє кошти на приватні будинки. Завдяки цій співпраці вже відновлено 154 приватних будинки, тривають роботи на 354 приватних будинках.
«Карітас» відновили 250 приватних будинків, 221 — у роботі. Ще близько 1500 зареєстровані та відібрані за програмою.
Загалом близько 600 будівель із 2500 відновлено за кошти міжнародних партнерів. решта — за кошти державних та місцевих бюджетів.
Переселенці, модульні містечка і зима
Скільки вимушених переселенців прийняла Київщина? Скільки з них мешкають у місцях тимчасового проживання?
Київщина прихистила понад 300 тисяч переселенців починаючи з березня. Зараз у Київській області перебувають 70 тисяч переселенців. Вони отримують соціальні виплати. З цих 70 тисяч не всі прийшли до держави з проханням надати житло. Здебільшого це люди, які орендують житло або живуть у родичів. Тобто з 70 тисяч близько 5300 осіб перебувають у місцях тимчасового проживання.
Це можуть бути модульні містечка, які функціонують в Ірпені, Макарові, Бородянці, Бучі та інших населених пунктах. Зараз ми їх адаптуємо під зимовий період. Загалом на Київщині в модульних містечках нині мешкає 2829 осіб.
Цієї суботи ми відкрили модульне містечко у Василькові, нині місцева влада там отримала 315 заявок. Це жителі з Луганської, Донецької, Херсонської, Харківської, Запорізької областей. Це вже 8-ме модульне містечко в області, що реалізоване завдяки підтримці польського уряду. Зараз містечка заповнені на 80%. Що ближче до зими, то більше заявок.
У місцях компактного проживання (будинки відпочинку, пансіонати, гуртожитки) мешкають понад 2500 внутрішньо переміщених осіб. Вільними залишаються більш як 3000 місць.
Скільки загалом таких закладів?
У Київській області налічується понад 100 установ і організацій, на базі яких проживають переселенці.
Чи готується нове житло для людей, які втратили домівку?
Будівництво з нуля ми можемо тільки планувати, але фінансування на це немає через важку економічну ситуацію в країні.
Тобто 2023 року навряд чи почнеться будівництво об’єктів, куди зможуть заїхати вимушені переселенці?
Якщо говорити про модульні містечка, то вони розраховані на рік. Звісно, ми хочемо, щоб ці люди за рік переїхали до нових помешкань. Ми ведемо перемовини з міжнародними партнерами, донорами, які допоможуть нам із житлом для переселенців і житлом для мешканців Київської області, у яких воно зруйноване. У нас є кілька програм, які ми зараз напрацьовуємо, але казати про терміни я не можу.