Масовані обстріли об’єктів критичної інфраструктури, які почалися місяць тому, спричинили відключення електроенергії по всій Україні і так чи інакше позначилися на житті більшості родин, організацій чи підприємств.
Про це повідомяє lb.ua.
Мінфін через це вже погіршив прогнози ВВП України для наступного року, зменшивши плани виробництва на 120 млрд грн.
Як позначилися знеструмлення на населенні й очікуваннях бізнесу?
Різка зміна споживчих настроїв
На тлі перебоїв з електропостачанням серед побутових споживачів зріс попит на певні групи товарів.
Зокрема, найбільший інтернет-магазин країни (Rozetka) повідомляє, що впродовж жовтня особливо популярні серед покупців стали павербанки (акумулятори, що зберігають заряд), усілякі обігрівачі, генератори, ліхтарі, свічки, сонячні зарядні пристрої.
Зарядні пристрої за жовтень купували удвічі частіше, ніж раніше, електрогенератори і ліхтарі – у два з половиною рази, у три рази — свічки та газові пальники, а павербанки – вчетверо, попит на пічки-буржуйки збільшився з початку жовтня на понад 75%.
Станом на початок листопада звичайний павербанк коштував від 500 гривень (хоча є й за 2000), буржуйка - понад 5000 гривень, генератор - не менш ніж 10 тисяч гривень (є і дорожчі). Купували й сонячні портативні зарядні пристрої, ціни на які доходять майже до 20 тисяч гривень.
Крім того, у магазині вказують на зростання попиту на звичайні пальчикові батарейки, а також термоси і навіть термобілизну.
Схожі настрої фіксують і в іншому маркетплейсі (АЛЛО).
Щоправда, зазначають, що готуватися до відключень українці почали ще на початку осені, коли урядовці активно заговорили про майбутні загрози.
За їхніми даними, серед рекордсменів попиту в жовтні були павербанки: обсяг продажів зріс у 10 разів порівняно з цим періодом 2021 року. Причому нині обирають більш ємні, ніж до війни, моделі. Зокрема, павербанки від 20000 mAh, які можна використовувати для смартфонів, смартгодинників і планшетів. Їхні ціни – від 2 тис. грн.
Крім того, як стверджують у маркетплейсі, у жовтні українці купували електроніку і товари для віддаленої роботи, навчання та побуту. Хоча попит на ці категорії дещо знизився порівняно з літом.
А от продажі одягу, взуття, шкільної форми, дитячих товарів та іграшок після початку блекаутів упали на 90%.
За даними інтернет-продавців, у вересні 2022 року вдесятеро зросли продажі генераторів порівняно з тим самим періодом торік.
Найпопулярніші моделі цьогоріч - компактні на 2,5-2,8 кВт. Щоправда, власники приватних будинків і маленьких магазинів і кав’ярень надають перевагу двопаливним, дизельним і бензиновим, 5,5 кВт і більше. Ціна - близько 30 тис. грн.
У жовтні продажі генераторів на цьому інтернет-майданчику перевищили минулорічні в п’ять разів. Щоправда, навряд чи це свідчить про зменшення попиту, оскільки після масованих обстрілів у магазинах почали фіксувати дефіцит цього товару. Аби його подолати, Кабмін на засіданні у вівторок, 8 листопада, скасував ввізне мито і ПДВ саме на генератори та обігрівачі.
"Кабінет Міністрів затвердить постанову, завдяки якій від сплати ПДВ та ввізного мита будуть звільнені важливі для проходження цього опалювального сезону товари", - наголосив прем'єр Денис Шмигаль.
Зокрема, йдеться про податкові пільги для ввезення газогенераторів, електричних двигунів і генераторів, електрогенераторних установок та обертових електричних перетворювачів, трансформаторів, електричних акумуляторів, електричних водонагрівачів та обігрівачів, а також інших товари для енергетики та забезпечення тепла.
За словами прем'єра, це рішення дозволить прискорити ремонти, покращити забезпечення електроенергією для освітлення і теплом, а також зменшить ціни на відповідну продукцію.
Щоправда, вживані генератори можна знайти на платформах онлайн-оголошень за цінами від 10-15 тис. грн.
Бізнес на паузі
Після вторгнення багато підприємств зупинили діяльність, деякі мусили перейти на вільний графік, дистанційну роботу чи взагалі закритися. Збитки від цього тільки починають підраховувати.
Опитувані НБУ підприємці в жовтні погіршили очікування від економічної діяльності (-1,2 пункту відповідного індексу). Вочевидь, основна причина – масовані обстріли.
І це перше суттєве зниження бізнес-очікувань з початку війни після відновлення опитувань у червні.
Найдужче підупали настрої у сфері будівництва (-2,8 пункту порівняно з вереснем) – прогнозують зменшення обсягів робіт і нових замовлень.
Найменше безпекові ризики вплинули на сферу торгівлі – індекс ділової активності знизився лише на 1 пункт, а прогнози показників діяльності майже не змінилися (єдине - прогнозують ще більше зростання закупівельних цін).
Складніше на виробництвах. Бо вітчизняна промисловість і без відключень зазнала великих втрат. Уже цього року промислове виробництво в Україні, за оцінками Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, може зменшитися на понад 40% із падінням ВВП на рівні 30%. І якщо проблеми в енергетиці посиляться, падіння може виявитися ще глибшим.
Знеструмлення - і аварійні і планові – лише додають проблем. Одна річ – декілька годин попрацювати на генераторі маленькій крамниці, інша – забезпечити електрикою велике підприємство, особливо коли йдеться по шкідливе виробництво, де необхідно дотримуватися підвищених заходів безпеки.
Тим часом Укрзалізниця може перейти до використання дизельних локомотивів, хоча цей вид палива набагато дорожчий за електроенергію, повідомив голова правління відомства Олександр Камишін.
Обстріли та відключення вже негативно впливають на макроекономічні показники країни. Підрахунки втрат тривають, утім мова йде про шкоду на десятки мільярдів гривень. Зокрема, Кабмін погрішив прогноз зростання ВВП у проєкті Держбюджету 2023 року до 3,2% проти 4,6% в першому читанні ще у вересні (прогноз номінального ВВП на 2023 рік скориговано на 120 млрд грн - до 6 280 млрд грн).
«У схваленому законопроєкті Уряд врахував скоригований прогноз зростання ВВП на 2023 рік до 3,2% (замість попереднього прогнозу в 4,6%) з урахуванням збереження високих безпекових ризиків, а також ризиків продовження атак на об’єкти енергетичної системи України й інші об’єкти критичної інфраструктури України», – зазначено про це в повідомленні Мінфіну.
В умовах блекауту бізнес змушений коригувати час своєї діяльності, що також позначиться на прибутках, активності і спроможності. На тлі цього урядовці на 6 млрд грн зменшили плани бюджетних надходжень податку на додану вартість із вироблених в Україні 2023 року товарів.
На додачу така ситуація буде стримувати повернення людей в Україну. Відповідно, буде меншим внутрішній ринок, сплата податків.