Наприкінці минулого року українські фермери, попри обстріли, блекаути та негоду зібрали урожай.
Збитки аграрів за підсумками 2022, оцінюють 40 мільярдів гривень. Втім, попри усі складнощі воєнного стану, фермери продовжують збирати та сіяти. Хоча обсяги продовольства й зменшилися: цьогоріч зібрали лише 50 мільйонів тонн зернових.
На початку літа головним питанням для агробіснесу було «куди подіти врожай?» Морські порти тоді заблокувала росія. Із започаткуванням «Зернової ініціативи» все змінилося, й українське зерно, нарешті, почали експортувати.
Однак в зв’язку із подорожчанням дизпалива та добрив, фермери дивляться в майбутнє не надто оптимістично. Не всі мають змогу закупити потужні генератори, щоб висушити кукурудзу, тому чверть її залишилася незібрана в полях.
Попри все, Україна без хліба не залишиться, його вистачить для внутрішніх потреб. А от вітчизняні овочі незабаром здорожчають. Для їх вирощування потрібна якісна робота парників, яку занадто складно забезпечити, за умови відсутності світла. У відкритому ґрунті городину вирощували у південних областях України: на Миколаївщині, Запоріжжі та Херсонщині.
Що стосується посівних площ, то їх у 2023 році планують переорієнтувати із зернових на олійні культури. Про це розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомив в ефірі телемарафону "Єдині новини".
"Щодо посівних площ, то там буде переорієнтація. Пріоритетними стануть олійні культури. Врожайність на гектар олійні мають меншу, бо валовий збір у вазі дають менший, але вартість у 2-2,5 рази вища порівняно із зерновими", - зазначив він.
Крім ріпаку, за словами заступника міністра, площі будуть засівати соняшником та соєю. Він підкреслив, що саме олійні культури в Україні найбільше орієнтовані на експорт. І хоча в цьому році прогнозують зниження загальної кількості врожаю, відбудеться компенсація за рахунок вищої вартості.
Для підтримки сільського господарства планують розширити програму кредитування 5-7-9. У 2023 році видаватимуть гранти на теплиці та сади – на це передбачено 1 мільярд гривень. Світовий банк виділяє 50 мільйонів доларів для підтримки елеваторів.
Також читайте: Продовольча безпека в 2023 році – чого чекати аграріям та простим українцям?