Дискримінація – ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними (стаття 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»).
Як захистити свої права, якщо особа зазнала дискримінації, наприклад, за ознакою раси?
Особа, яка вважає, що стосовно неї виникла дискримінація за ознакою раси, має право звернутися із скаргою до:
- державних органів влади;
- органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб;
- Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
- суду.
Нагадуємо, що до суду ви можете звернутися без попереднього звернення до інших, названих вище, органів.
Особи, винні в порушенні вимог законодавства про запобігання та протидію дискримінації, несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
Об’єкт дискримінації має право вимагати в судовому порядку відшкодування матеріальних збитків та/або моральної шкоди, завданих унаслідок дискримінації за ознакою раси. Відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих унаслідок дискримінації за ознакою раси з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування відшкодовується в повному обсязі і здійснюється в порядку, передбаченому законодавством.
Особа, яка подає судовий позов у справі дискримінації МАЄ НАДАТИ ДОКАЗИ факту дискримінації, матеріальної та моральної шкоди з посиланням на положення закону або нормативного акту, яке (які) було (були) порушене (порушені), що призвело до дискримінації позивача. Бо мова йде про цивільне судочинство!