Майя Плісецька стала не лише найкращою балериною ХХ століття, а й першою радянською артисткою, яка знялася для журналу Vogue.
Вона захоплювала й надихала легендарних кутюр'є П’єра Кардена, Ів Сен Лорана, Жан-Поля Готьє і Коко Шанель, позувала найкращим модним фотографам світу, а її образи, як сценічні, так і з реального життя були прикладом для наслідування для усіх модниць.
Власне, і нині такими залишаються.
Якби Майя Плісецька сьогодні вела Instagram, він би на 100 % був одним із найпопулярніших у світі!
Її краса і талант зачаровували усіх!
Вже у суботу, 27 жовтня, о 19.00 у театрі імені Садовського вперше у Вінниці відбудеться грандіозний гала-концерт пам’яті Майї Плісецької. Кращі солісти Одеського національного театру опери і балету виконають легендарні балетні партії, що стали візитною карткою неперевершеної Майї Плісецької (квитки на концерт ви ще можете придбати на сайті http://bilet.vn.ua, а також у касі театру ім. Садовського).
Напередодні концерту, який подарує усім глядачам особливі враження, пропонуємо вашій увазі – модні поради і найкращі світлини неперевершеної Майї!
Талантом і фігурою Майї Плісецької захоплювалися багато дизайнерів, і багато хто з них мріяли побачити на ній свій одяг. Одним з великих кутюр'є, що вважали радянську балерину еталоном жіночої краси, був П’єр Карден.
Їхнє знайомство відбулося, коли Майя танцювала «Помираючого лебедя» Сен-Санса на відкритому майданчику на фестивалі в Авіньйоне. Пішов сильний дощ, а Плісецька продовжувала номер. Глядачі на знак підтримки закрили свої парасолі. Тоді серед публіки виявилися П’єр Карден з Надею Леже. Остання й познайомила його з балериною. Пізніше модельєр придумував костюми для балетів Майї. Спочатку Плісецька переживала, що не зможе пояснити, як повинні виглядати вбрання для постановок. Але з культурно освіченим італійцем все виявилося просто.
Так, працюючи над костюмами для «Фантазії» за твором «Весняні води» Тургенєва, Карден взяв модні силуети XIX століття і пристосував їх для балету, зробивши довгі розрізи уздовж стегон до талії. Також завдяки йому, за словами Плісецької, «відбулися» «Анна Кареніна», «Чайка» і «Дама з собачкою».
У 1973 році Ролан Петі спеціально для Майї Плісецької поставив номер на музику Малера «Загибель троянди». Костюм для третього акту постановки розробив сам Ів Сен Лоран.
Також вбрання для великої балерини створювали Хальстон і Жан-Поль Готьє. Жодного з модельєрів не бентежило, що на афішах Большого театру їх імена не друкували, хоча причина була досить сумна: Міністерство культури СРСР не дозволяло.
Майя Плісецька з Катрін Деньов та Ів Сен Лораном у Парижі (січень 1973 року)
Між тим, за рамки дозволеного на сцені Плісецька виходила й раніше. В одному зі своїх ранніх балетів — «Кармен» — вона з'являється у чорному непробачно короткому для кінця радянських 1960-х костюмі з високою червоною квіткою у волоссі.
«Суцільна еротика… Це далекий нам шлях… Спідницю надягніть, Майя», — дорікала балерину міністр культури Катерина Фурцева. Але виставу, проте, не заборонили. Її ставив кубинець Альберто Алонсо, а сваритися з Фіделем Кастро ніхто не хотів.
Не тільки на сцені, але й у житті Плісецька диктувала моду в радянські роки, нехай сама до цього й не прагнула. Ще до знайомства з П’єром Карденом вона, як і багато зірок СРСР, змушена була одягатися у фарцовщиць, що перепродували закордонні товари з-під підлоги, у підворіттях або на знімних квартирах.
- Як багато значить для людини одяг! Зовнішня оболонка ліпить образ. Тільки вона. По ній ми будуємо своє сприйняття особистості, — говорила балерина.
Щоб заробити на гарні речі, Майї доводилося «обтанцьовувати» тисячі незручних майданчиків і клубних сцен.
Елегантність, як пізніше виразилася сама балерина, їй давалася кров'ю. Особливо доводилося мучитися взимку. На шубу грошей не вистачало, і, щоб виглядати ефектно, Майя надягала старе каракулеве манто. Його їй подарувала тітка Суламіф’я Мессерер, а перешити шкурки, що облізли, допоміг театральний кушнір.
Це завдяки Плісецькій у СРСР стала популярною комбінація широкого пальто з високими чоботями. Пізніше в Парижі знов-таки каракулеву, але довгу, прошиту шкіряними аплікаціями шубку Плісецькій подарувала Надя Леже. У ній балерина почувала себе в Москві Христофором Колумбом. Вона ж була першою жінкою у Радянському Союзі, у кого було коротке манто з білої норки, що перепало їй від Ельзи Тріоле. У ньому вона прийшла на знаменну зустріч із акторкою Інгрід Бергман. А на прийомі в президента Кеннеді Плісецька була у чорному хутрі.
Майя любила епатувати. Як професіонал вона відмінно знала, як робиться образ на сцені, і за такими ж правилами створювала вбрання «на вихід». У своїй автобіографії вона згадує, як одного разу надягла біле парчеву парчову сукню у підлогу із взагалі відкритим балетним ліфом, на який недбало накинула широченний турмаліновий шарф:
- Це була вистава. Всі погляди на мені.
Ще до того в гардеробі Плісецької з'явився костюм від Chanel. Із самою Коко її познайомив Серж Лифар, екс-соліст Дягілевського балету й балетмейстер Паризької опери. Майя скорила його під час гастролей у Парижі у 1962 році, і в якості подарунка Серж організував їй зустріну з Великою Мадемуазель. Для них двох Коко влаштувала показ осінньо-зимової колекції іменного будинку.
За спогадами Плісецької, господарка Chanel була дуже незадоволена манекенницями і, незважаючи на свій 80-річний вік, сама прийнялася показувати, як носити створений нею одяг. Потім вибрати собі вбрання вона запропонувала Майї, а коли балерина нерішуче отетеріла на місці, модельєр простягла їй костюм з білим мундиром із щільного простроченого шовку, прикрашеного аксельбантами й золотими напіввійськовими ґудзиками. В обновці Плісецька піднесла урок дефіле недбайливим манекенницям.
Часто балерина обирала жіночні вбрання у стилі мілітарі, а її фірмовим образом став ансамбль зі штанів, жакету або подовженої блузи, чорна підводка для очей і яскрава помада.
Після знайомства з Карденом Майя віддавала перевагу його речам. Їх строга геометрія була неймовірно близька їй. Одне з його вбрань — чорне плаття з довгим шлейфом — вона надягала з особливих приводів.
Не тільки музою, але й улюбленою моделлю була для Кардена Плісецька. Вона виходила на подіум у Парижі, коли він представляв свою колекцію. Пізніше балерина стане обличчям марки Pierre Cardin.
Завдяки цьому епізоду в гардеробі Майї з'явилася сукня «Веселка». Коли ж модельєр приїжджав у Москву, разом зі своїм чоловіком Родіоном Щедріним Плісецька організувала виставу «Мода і танець».
Увесь вечір на сцені балерини у вбраннях Pierre Cardin виконували класичні партії. Кілька разів на сцену виходила і Майя, демонструючи феєричні моделі, подаровані їй модельєром. Тут вперше було представлено футуристичне плаття, яке, за задумом Кардена, символізує моду ХХI століття.
