Вінничани в суботу віддали останні почесті Валерію Одинцю – штурмовику 59-ї окремої мотопіхотної бригади ім. Я. Гандзюка із позивним Одін.
Валерій Одинець уперше став на захист України у 2015-2016 рр., коли точилися пекельні бої на сході країни. Повторював: «Треба зупинити їх там, щоб їх не було тут». Саме тому й початок повномасштабного вторгнення зустрів у військкоматі та вже у перший день вирушив на передову. Воював на Миколаївському, Херсонському, а згодом на Донецькому напрямку. Звідти й надійшла трагічна звістка. Життя воїна обірвалося у бою 19 липня…
Валерій Одинець народився у 1977 році. По завершенню навчання у 2-й міській школі вступив до Вінницького політехнічного тоді ще інституту. Будучи студентом, відслужив строкову армійську службу, бо був переконаний, що так має чинити справжній чоловік. Після чого продовжив здобувати фах радіоінженера.
Дружина Наталя каже, що з технікою було пов'язане професійне життя Валерія, поза яким він захоплювався риболовним спортом, а також брав участь у велозаїздах. Та найбільше любив Україну, бути відданим якій навчав також двох своїх донечок.
«Справжній патріот, чуйний, добрий чоловік, батько та друг. Надзвичайно принциповий і з величезним прагненням до справедливості. Не ховався за спинами, захищав і оберігав усіх, – таким був і залишиться навічно у пам’яті всіх, хто знали його й любили», – переконана жінка.
Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам‘ять та слава Герою!