Війна забирає найвідданіших і найкращих людей. Сьогодні мешканці Вінниці виявляють повагу до пам'яті Героїв, схиляючи голови, - повідомляє міська рада. Василь Воронюк та Володимир Гаврилюк були відданими синами своєї Батьківщини і, не вагаючись, вступили в боротьбу за її захист. Ці воїни представляли різні покоління, але водночас їх єднало глибоке патріотичне почуття. Вони втратили свої життя під час жорстких битв на Запорізькому фронті.
Належав до золотого генофонду нашої нації
Василь Воронюк народився 13 січня 2001 року в селі Гавришівка. Після закінчення 9 класу він продовжив свою освіту в Вінницькому коледжі Національного університету харчових технологій. Після цього на нього чекала строкова військова служба, але почалося повномасштабне російське вторгнення. Молодий воїн приєднався до військової частини 3028 Національної гвардії України, де разом із своїми побратимами виконував бойові завдання на різних напрямках. На жаль, Василь Воронюк загинув 9 вересня 2023 року поблизу села Новопрокопівка в Запорізькій області. Його життя обірвалося на 22-му році життя, залишивши пам'ять про відданого захисника своєї країни.
Вдома на Василя Воронюка чекали батьки, сестра та кохана дівчина… А ще чимало друзів, які наразі з теплотою та глибоким смутком згадують про нього: «Василь був хлопчина активний, все життя попереду. Займався спортом, грав за Гавришівську футбольну команду. Цінував дружбу і вмів дружити. Був вірним та справжнім. Про таких кажуть: «Золотий генофонд нації». На жаль, війна забрала його від нас… Сумуємо разом із рідними та близькими, низько схиляємо голови у скорботі».
Церемонія прощання із Василем Воронюком відбудеться біля його рідної оселі за адресою: вул. Українська, 6. Початок о 10:00 год.
Поховають Захисника близько 11:00 на кладовищі с. Гавришівка (Телепеньки).
Вірив у Бога, людей та Перемогу України
Володимир Гаврилюк народився 6 листопада 1975 року у Вінниці. Свою освіту отримав у 32-й школі, а потім навчався в Жмеринському залізничному училищі. Після закінчення навчання в училищі, працював у сфері авторемонту, де виконував різноманітні завдання, включаючи роботу з зварювання, малярство і слюсарські роботи. За його спиною було і духовне покликання. Він присвятив значну частину свого життя служінню. Впродовж 19 років він працював паламарем у храмі, віддавши свою службу духовному спільноті.
Володимир Гаврилюк відзначався не лише своєю різноманітною професійною діяльністю, але й своєю вірністю духовним цінностям та служінням у церкві.
Під час великої війни Володимир Гаврилюк вирішив стояти на захисті своєї Батьківщини, оскільки вважав це своїм священним обов'язком. Він служив у складі 118-ї окремої механізованої бригади. Останню битву він прийняв 31 серпня 2023 року поблизу села Роботине в Запорізькій області. На жаль, йому було всього 47 років, коли його життя обірвалося на фронті, залишивши пам'ять про відважного захисника рідної країни.
«Володимир був дуже доброю та релігійною людиною. Він вірив у Бога, людей та справедливість, – розповідає дружина полеглого Героя Оксана. – Перебуваючи на передовій, казав, що залишатиметься там до останнього. Та тішився з того, що може зробити свій внесок у Перемогу України».
Віддати останні почесті Володимиру Гаврилюку вінничани зможуть о 12:30 у стінах Храму Христа Спасителя (вул. Волошкова), в якому він служив.
Поховають воїна о 14:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам‘ять та слава Героям!