Сьогодні, 20 жовтня, Вінниця схиляє голови зі смути та поваги, зустрічаючи на щиті свого Героя, старшого сержанта Олега Манжоса. Він служив в 59-й окремій мотопіхотній бригаді імені Якова Гандзюка, 9-го окремого мотопіхотного батальйону "Вінницькі скіфи". Трагічно загинув 12 жовтня під час виконання бойового завдання в районі селища Первомайське, Донецька область. Йому був лише 51 рік...
Олег Манжос твердо вирішив йти на захисті Батьківщини вже в перший день вторгнення російських військ. Лише сказав: ««Я хоч трішки життя побачив. Не хочу, щоб молоді хлопці йшли на війну». Так і вчинив…» – розповіла дружина полеглого воїна Галина Петрівна.
За її словами, якщо взяти увесь шлях життя чоловіка і прокрутити його у зворотному напрямку, то майже завжди можна помітити, що воно було вплетене у військову сферу. Вже у ранньому дитинстві він стикався з військовою тематикою, оскільки його батько був офіцером. Це означало гарнізонне життя та постійні переїзди. Починаючи з 1980 року, їхнім домом стала Вінниця. Тут Олег навчався в 10-й школі. По закінченню школи він відправився на строкове військове навчання в радянській армії і вирішив залишитися на службі, уклавши контракт. Саме тоді він отримав перший досвід бойових дій та воював в гарячих точках. Після цього він вирішив здобути вищу освіту в Київському державному торговельно-економічному університеті і працював у цивільній сфері. Але завжди відчував потяг до військової служби і тому повернувся на неї, цього разу проходячи навчання у полку спеціального призначення "Ягуар". Після закінчення контракту він знову займався цивільною кар'єрою, використовуючи свою освіту.
«За своє життя Олег змінив кілька посад у різних структурах, але всі вони були високими та вимагали великої відповідальності, – розповідає дружина Героя. – Він не був із заліза, але мав залізну волю. Він не шукав війну, але вона сама прийшла на нашу землю… Чоловік пішов боронити її передусім заради майбутнього дітей – чужих та своїх. Не хотів, щоб доньці довелося втрачати близьких, а синові, якому зараз 16-ть, бачити смерть у приціл автомата… Щоб цього не сталося, Олег нещадно бив ворогів на Херсонщині, Миколаївщині та Донеччині. Пережив три поранення та чотири контузії, але знову й знову повертався у стрій. За самовідданість та героїзм був нагороджений медаллю «Ветеран війни – учасник бойових дій…»
Поминальну панахиду за загиблим Героєм відслужать у Спасо-Преображенському кафедральному соборі (початок о 10:00), - повідомила міська рада.
Далі траурна процесія рушить живим коридором від зупинки «Урожай» до будинку Захисника за адресою: вул. Пирогова, 105, де об 11:00 відбудеться церемонія прощання.
Поховають Олега Манжоса близько 12:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам‘ять та слава Герою!