Голова Національного банку України Андрій Пишний спростував інформацію, що після ухвалення закону №9269д про посилення фінансового моніторингу PEP (політично значущих осіб) до усіх політично значущих осіб довічно застосуватиметься посилений фінмоніторинг, а кожну трансакцію доведеться пояснювати та підтверджувати.
Свої роз’яснення Пишний оприлюднив у Фейсбуці.
“Це не так. Почнемо з того, що фінмоніторинг здійснюється до усіх клієнтів банків. Це стандарт, який має виконуватися. Крім того, PEP (як і іншим клієнтам) може бути присвоєний і низький, і середній, і високий рівень ризику. Апріорі високий рівень ризику призначається тільки іноземним РЕР”, — написав Пишний.
Він додав, що навіть якщо застосовуються посилені процедури фінмоніторингу, це не означає, що вони є безстроковими.
“Про що йдеться в законі? Через 12 місяців після того, як РЕР перестав виконувати визначні публічні функції і банк впевнився, що ризиків, властивих РЕР, немає (рівень впливу, обсяг повноважень у минулому, зв’язок між минулими та чинним повноваженнями), його операції є зрозумілими, застосовуватимуться звичайні процедури фінмоніторингу як до будь-якого іншого клієнта. Ніхто не збирається карати РЕР якимись пожиттєвими посиленими перевірками”, — зазначив Пишний.
Пишний також прокоментував побоювання, що банки відмовлятимуть PEP в обслуговуванні та блокуватимуть операції без розбору.
Голова НБУ сказав, що чудово розуміє, звідки такі очікування.
“Ми маємо не найкращий досвід дуже формального підходу з боку низки банків до обслуговування РЕР, зокрема встановлення всім без винятку необґрунтовано високого рівня ризику. Однак ситуацію змінюємо. І ситуація змінюється”, — заявив голова НБУ.
За його словами, ухвалений закон фіксує механізми, які нівелюють такий формальний підхід, вжиття щодо РЕР непропорційних заходів. Йдеться про ризик-орієнтований підхід, який банки повинні застосовувати на практиці.
Пишний додав, що банки вже знають, як працювати з ним, оскільки перші рекомендації НБУ надавав ще у 2021 році. Він також припустив, що рекомендації виявились непереконливими.
Пишний зазначив, що у 2023 році внесли відповідні зміни до нормативно-правових актів та провели велику роз’яснювальну роботу з банками.
“Тому можу повторити іще раз сказане банкам, що НБУ надалі не потерпить підходу, коли найкращий спосіб уникнути клопоту з РЕР, це взагалі відмовити їм в обслуговуванні. Цю чітку позицію я доніс керівникам банків і AML-офіцерам під час останньої зустрічі”, — наголосив голова Нацбанку.
За його словами, передбачено дуже суттєві штрафи, якщо фінустанови відмовлятимуться застосовувати ризик-орієнтований підхід.
“У законі — це цифра 1,7 млн грн для небанківських установ. А є ще наші нормативні акти, які дають змогу застосувати до банків суттєвіші заходи впливу — штрафи до 10 млн грн. І можу запевнити: якщо будуть на те підстави — ми їх застосуємо”, — заявив Пишний.
Пишний також заявив, що ухвалений закон — це частина антикорупційної трансформації держави. І його норми щодо PEP відповідають і стандартам FATF, і Директиві ЄС 2015/849, і вимогам МВФ для отримання макрофінансової допомоги. За його словами, вимоги до РЕР “мають запобіжний, а не кримінальний характер і не повинні інтерпретуватися як такі, що певним чином таврують політично значущих осіб участю в якійсь неправомірній діяльності”.