Більш ніж половина українців (59%) вважають, що в Україні є спроби подолати корупцію і є позитивні зрушення, про що, зокрема, свідчать останні новини про затримання й арешти. Водночас 34% переконані, що це навпаки говорить про" безнадійну корумпованість і відсутність будь-яких змін".
Про це свідчать результати опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).
"Більшість українців – 59% – вважають, що в Україні дійсно є спроби боротися з корупцією та позитивні зрушення. Водночас істотна частка респондентів обирали варіант відповіді, що останні справи є свідченням "безнадійної корумпованості України і позитивних змін немає" (34%)", — йдеться у пресрелізі КМІС.
Зазначається, що раніше КМІС не ставив запитання у такому формулюванні, тому важко однозначно говорити про динаміку настроїв. Проте зауважується, що взимку 2022-2023 років інститут проводив опитування щодо стану корупції і одним із запитань було "Як ви вважаєте, наскільки ефективно органами влади України ведеться боротьба з корупцією?".
"Якщо у 2018 році 25% відповіли "скоріше ефективно", то взимку 2022-2023 року – 50%. Тому ми можемо обережно припускати, що зараз думки українців щодо боротьби з корупцією більш оптимістичні, ніж були до повномасштабного вторгнення (і порівняно з тим, що було до Революції Гідності)", — йдеться у пресрелізі.
Соціологи також зазначають, що із Заходу на Схід стає менше тих, хто вважає, що в Україні дійсно є спроби боротися з корупцією. Хоча при цьому в інших регіонах, крім Сходу, більше тих, хто позитивно оцінює ситуацію, ніж тих, хто оцінює негативно. Так, на Заході 65% вважають, що боротьба є, а проти — 32%, які, навпаки, вважають Україну "безнадійно корумпованою". У Центрі співвідношення 60% проти 34%, на Півдні – уже 53% проти 40%. На Сході вже трохи більше тих, хто негативно оцінює ситуацію – 49% проти 45%, які вважають, що боротьба з корупцією є.
"Критичні оцінки ситуації з корупцією пов’язані з вищою готовністю до територіальних поступок. Так, серед тих, хто негативно оцінив ситуацію, 25% готові до територіальних поступок, у той час, як серед тих, хто бачить позитивні зрушення – 4%. Разом з цим, навіть серед тих, хто критично сприймає ситуацію з корупцією, переважна більшість (66%) виступають проти територіальних поступок (серед тих, хто позитивно оцінює ситуацію – 88% проти поступок)", — підкреслюють соціологи.
Дослідження проходило 29 вересня − 9 жовтня. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів опитали 1 010 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року).
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3% для показників, близьких до 25%, 2,1% − для показників, близьких до 10%, 1,5% − для показників, близьких до 5%.
Зазначається, що за умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення, але соціологи вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення. У КМІС вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.