У Вінниці відбувся освітній захід для аграріїв місцевої громади. Ініціативу під назвою“Розвиток аграрного сектору ВМТГ, ресурси та можливості малого фермера, діюче законодавство” організували співробітники відділу економіки та інвестицій з метою ознайомлення вінницьких фермерів з оновленнями в законодавстві, грантовими ініціативами та можливостями залучення інвестицій.
Голова управління розвитку сільських територій департаменту економіки і інвестицій Вінницької міської ради Наталія Павленко, пояснила, що подібний тренінг став не лише можливістю отримати свіжу та корисну інформацію, але також платформою для обміну практичним досвідом між виробниками сільськогосподарської продукції.
“В межах цього тренінгу ми організували чотири дискусійні панелі, де обговорювали Основні моменти податкового законодавства для: діючого фермера, для фермера, який розпочинає свою діяльність та фізичних осіб, які лише мають наміри займатися фермерством. Крім того, з нашими запрошеними гостями обговорювали державні програми підтримки фермерських та сімейних фермерських господарств, – розповідає Наталія Павленко. – Один з акцентів був поставлений на нашій співпраці з Інститутом кормів та сільського господарства Поділля НААН в галузі дорадництва. Ми вбачаємо необхідність цієї складової в розвитку сільського господарства європейських країн”.
Директор департаменту економіки і інвестицій Вінницької міської ради Максим Мартьянов розповів, що на території ВМТГ працює 35 суб’єктів господарювання аграрної сфери, а саме:
- 24 малих фермера, які мають в обробітку від 1 га до 120 га землі
- 11 середніх фермерів, які обробляють від 121 га до 2000 га землі.
Відповідно до його висловлювань, загальна площа сільськогосподарських земель, на яких працюють аграрії складає 6 639,3 гектарів.
Протягом 2023 року сільськогосподарські виробники в рамках нашої громади висіяли зернові та технічні культури, такі як озима пшениця, озимий ячмінь, кукурудза на зерно, озимий ріпак, соя та соняшник. Ці культури складають 99,4% від загальної площі обробленої землі. Решта 0,6% припала на вирощування картоплі та овочевих культур, зокрема капусти, томатів, перців, баклажанів, огірків, моркви, цибулі, буряка та кабачків. Крім того, ще два суб'єкти господарювання у Вінницькій громаді займаються садівництвом і вирощують яблука та груші на площі 8,9 гектарів землі.
“Ми провели понад 40 зустрічей з нашими аграріями відтоді, як була затверджена Програма агропромислового розвитку та продовольчої безпеки на 2023-2025 роки. Завдання, яке ми ставимо перед собою – це концентрація зусиль органів місцевого самоврядування, органів державної влади та малого фермера. Без об’єднання цих сегментів неможливий подальший розвиток, – переконаний радник міського голови Олександр Закорченний. – Особисті селянські господарства – це фундамент, з якого переходять в статус малого фермера. Тож ми розраховуємо збільшити показники в таких напрямках, як самозайнятість, надходження до бюджету, заповнення ринку продукцією місцевого виробництва”.
Фермер Вадим Сивак підтверджує, що місцева влада використовує усі доступні засоби для сприяння розвитку та розширення сфери діяльності агропідприємців на території громади. Це призвело до того, що фермери отримали можливість офіційно займатися своєю справою та істотно сприяти розвитку економіки країни.
“Ми бачимо велику допомогу з боку міської ради, яка сприяє і допомагає у разі потреби. З усіма питаннями можна сміливо звертатися і точно отримати всі відповіді”, – зазначив Вадим Сивак.
Під час останньої дискусійної панелі староста Вінницько-Хутірського старостинського округу, Владислав Кривешко, висвітлив важливі зміни в аграрному секторі на території його округу та висловив свої думки щодо важливості залучення агровиробників до легальної діяльності.
“За минулий рік у нашому окрузі було створено три фермерських господарства, вони вийшли з тіні і почали офіційно працювати та сплачувати податки до бюджету. Міська рада дала поштовх аграріям працювати ще потужніше у своїй галузі. Чим більше фермерів почнуть офіційно реєструватися та об’єднуватися, тим більше можливостей з’явиться для реалізації продукції та її подальшої переробки всередині нашої громади, а також це посприяє ще й залученню підтримки з боку зовнішніх інвесторів. Фактично зараз проводиться робота над тим, щоб створити високу додану вартість, необхідну для процвітання нашої економіки”, – сказав Владислав Кривешко.
