Ми щодня чуємо абревіатури LED, QLED, OLED з реклами та у магазинах. Особливо - коли намагаємось вибрати хороший телевізор з відображенням якісної картинки. Але що в дійсності означає кожне із цих скорочень пояснити може не кожен.
Давайте спробуємо розібратись чим відрізняються ці типи телевізорів та у чому принципова різниця між їх екранами.
Телевізори LED
Почнемо з того, що виробники з приходом LED-технології не змінили принцип роботи звичної LCD (рідкокристалічної) матриці. Для отримання картинки рідкі кристали розташовують між джерелом світла та двома поляризаторами, а за колір відповідає спеціальний кольоровий фільтр.
Light-emitting diode (або напівпровідникові діоди) - це елементи, які яскраво світяться від пропускання через них електричного струму. Тобто LED - це не сама технологія виробництва матриці екрану, а спосіб її підсвітки.
Оскільки діоди мають невеликий розмір, споживають мало електроенергії, а використати їх в одній схемі можна велику кількість, виробники замінили ними старі лампи розжарювання.
Існує три типи підсвітки:
- Edge LED - коли світлодіоди розташовують лише по бокам екрану.
- Точково по екрану - Direct LED.
- Або з повним покриттям - Full Array.
Таким чином, виробники змогли досягти кращої передачі кольору та зробити екрани телевізорів набагато тоншими.
OLED технологія в ТВ
Буква “О” в даній абревіатурі означає “органічний”, тобто - діоди з вуглецевого матеріалу. Розробники змогли перетворити окремі елементи в тонку плівку, що світиться. Кілька прошарків такої плівки розташовують між провідниками.
Кожен піксель на екрані складається із трьох кольорів - синього, зеленого і червоного. Органічні діоди дозволили прибрати із рівняння рідкі кристали, будуючи зображення за рахунок регулювання сили подачі струму на шар світлодіодів того чи іншого кольору.
Це дозволило напряму управляти кожним пікселем картинки окремо. Кольори стали чіткішими, а картинка - насиченою та контрастною.
Найбільшою відмінністю цього типу матриці називають відображення чистого чорного кольору. Проте з’явилась проблема “залишкової картинки” або “вигорання” пікселів, що пов’язана з активним підсвічуванням або частим відображенням однотипної картинки. Але виробники OLED-матриць активно намагаються подомати ці небажані ефекти і навіть знайшли кілька дієвих рішень.
Наразі, найвдаліше цю технологію зміг опанувати бренд Samsung.
Особливості QLED
У цьому випадку виробники повернулись до використання рідких кристалів і діодної підсвітки. Проте замість кольорового фільтра LCD екрану, для продукування кольору використовують напівпровідникові нанокристали (Quantum Dot Light Emitting Diode), що мають один із чистих монохромних кольорів (синій, червоний або зелений).
Нанокристали розміром від 2 до 10 нанометрів певного кольору наносяться на тонку плівку у чітко розрахованому порядку. Оскільки при пропусканні струму світяться і діоди, і кристали, то розробники змогли досягти високої яскравості при відображенні базових кольорів. До того ж - вирішилась проблема з вигоранням пікселів, оскільки для виготовлення кристалів використовуються штучні матеріали.
Таким чином, користувач отримав можливість вийти за рамки звичної деталізації зображення, отримуючи перед собою картинку високої деталізації, природнішу та реалістичнішу. Проте над відображенням чистого чорного на QLED мариці розробники досі працюють.
Якщо порівнювати типи матриць між собою - кожна має свої особливості, переваги та недоліки. Обирати варто ту, що найбільше відповідає особистим запитам і сприйняттю кольрів. І яку б з технологій Ви не обрали, доступні такі телевізори за посиланням в партнера статті ВМ Техніка. Головне - щоб гаджет приносив задоволення.