Вже другий рік поспіль Вінницька громада приділяє велику увагу Європейському Зеленому Курсу, спрямованому на досягнення кліматичної нейтральності та декарбонізації. Метою цього заходу є зменшення впливу на зміни клімату, які, за даними науковців, викликані головним чином діяльністю людей. Учора, 26 грудня, у Вінниці представили результати дослідження, в ході якого вивчали вразливість нашої громади до кліматичних змін.
Ольга Ремешевська, директорка департаменту відновлення та розвитку Вінницької міської ради, підкреслила, що зміни в кліматі є очевидними, і тому всі міста та громади повинні розробляти плани заходів для мінімізації наслідків цих змін.
“Вінниця стала першою громадою України, де підписали декларацію про Зелений курс. Тобто ми прагнемо зеленого переходу та кліматичної нейтральності. В межах цього документу ми розробили дорожню карту і визначили заходи, які направлені на збереження клімату, перехід до відновлювальних джерел енергії, сталий та розумний транспорт тощо. Оцінка вразливості до зміни клімату, яку нам презентує науковиця Ольга Шевченко, дозволить зрозуміти, на які сектори інфраструктури першочергово нам потрібно буде спрямовувати ресурси, щоб зменшити негативний вплив та шкоду на довкілля”, – сказала Ольга Ремешевська.
Докторка географічних наук, професорка кафедри метеорології та кліматології географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ольга Шевченко, провела аналіз вразливості Вінницької громади до змін клімату. Вона пояснила, що дослідження ґрунтується на кліматичних даних авіаційної метеорологічної станції у Вінниці, а також інформації про структуру населення, охорону здоров'я, водні об'єкти, промисловість, підприємництво, аграрний сектор, транспорт тощо.
За її висновками, адаптація до змін клімату вимагає комплексного підходу та реалізації заходів на різних рівнях.
“Важливо розробити систему моніторингу, за допомогою якої можна буде відслідковувати зміни у навколишньому середовищі. Одним із важливих організаційних завдань при розробці заходів з адаптації міста є проведення потужної інформаційної кампанії. Не можна також оминати увагою планування забудови нових районів та розвитку транспортної інфраструктури з урахуванням прогнозованих змін, – говорить Ольга Шевченко. – Ефективним є використання технологій подвійного дивіденду – це технологія боротьби з кліматичними змінами, які поряд з екологічними дають змогу досягти певних економічних цілей. Додаткове озеленення міста, до речі, це один з заходів, які допомагають послабити відразу кілька негативних наслідків кліматичних змін”.
Серед заходів адаптації до теплового стресу та підтоплення науковиця запропонувала застосування газонних решіток для створення водопроникних тротуарів та паркувальних майданчиків. Щоб мінімізувати вплив теплового стресу можна використовувати зовнішні ролети для контролю надходження сонячного проміння в середину приміщень. Крім того, вона розповіла про популярну в світі практику створення зелених дахів та вертикальне озеленення будівель, коли рослини в’ються по фасадах – це теж, за її словами, зменшує вразливість до теплового стресу.
Наукове дослідження фінансувалось в рамках проєкту "Інтегрований розвиток міст України II", що виконується німецькою урядовою компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) за фінансової підтримки Урядів Німеччини і Швейцарії.