Через 200 років в українській мові можуть зникнути діалекти та роди – вважає доктор філологічних наук Пилип Селігей, про це пише BBC Україна.
Пилип Селігей видав книгу «Українська мова в 2222 році», де описав ймовірний розвиток української мови впродовж наступних двох століть. За його словами, в розвитку мови багато випадковостей, але лінгвофутурологія вказує на закономірності та тенденції.
Усне мовлення, соцмережі й месенджери радикально змінюють письмо. З часом літературна мова наблизиться до розмовної, а правила письма пом’якшаться. Також скоротиться середній розмір речень та зменшиться кількість складнопідрядних речень, каже науковець.
Роди:
Науковець вважає, що категорія роду в українській мові може зникнути взагалі. Французька, іспанська та деякі інші індоєвропейські мови уже втратили середній рід. У шведській, данській, нідерландській мові чоловічий та жіночий рід об’єднали в загальний рід для істот, а середнім позначають назви неістот.
Відмінки:
Перший серед відмінків, який може зникнути – кличний. Відмінки можуть зникнути через запозичення слів з інших мов, які не відмінюються взагалі. Також замість відмінків частіше використовують звороти з прийменниками, частками та артиклями: наприклад, «для батька» замість «батькові», «триста грам» замість «триста грамів», «випив чай» замість «випив чаю», розповідає Селігей.
Фонетика:
Стабільність фонетики властива всім мовам, вона зміниться найменше, вважає науковець.
aбетка:
Люди використовуватимуть кирилицю або латиницю відповідно до вподобань. Повний перехід на латиницю Пилип Селігей вважає малоймовірним, але припускає, що дві абетки зможуть співіснувати разом.