У понеділок, 25 березня, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №11115 «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація». У документі, зокрема, пропонується врегулювати роботу месенджера «Телеграм» в Україні.
У Пояснювальній записці до законопроєкту йдеться про те, що запропоноване Законом «Про медіа» регулювання залишилось не повним і це унеможливлює ефективне реагування з боку держави на ряд проблем в інформаційній сфері.
В умовах повномасштабної агресії проти України ці проблеми створюють очевидні загрози національній безпеці.
На відміну від платформ спільного доступу до відео, платформи спільного доступу до інформації не мають спеціального регулювання, їх провайдери не віднесені до суб’єктів у сфері медіа та не мають жодних обов’язків щодо захисту персональних даних, блокування незаконного контенту, системи комунікації з власниками каналів щодо поширення ними недостовірної інформації. Деякі платформи мають багатомільйонну аудиторію в Україні.
Згідно з дослідженням «Українські медіа, ставлення та довіра у 2023 році» аналітичної компанії InMind, проведеного на замовлення Internews Ukraine, за обсягом використання для отримання новин, платформа спільного доступу до інформації Telegram перевищує YouTube (як найбільш популярну платформу доступу до відео) в 4,5 рази – 72% проти 16% відповідно.
У записці зазначають, що платформа, яка використовується 72% українців для отримання інформації, повинна мати регулювання не менше ніж інші джерела масової інформації із значно меншим охопленням.
Додатковим аргументом для запровадження регулювання є те, що, наприклад, платформа Telegram може бути пов’язана з державою-агресором, про що відкрито заявлялось і президентом російської федерації, російським регулятором Інтернету роскомнадзором та іншими офіційними особами.
В спільній заяві щодо захисту інформаційного простору України від російських ворожих Телеграм-каналів, зробленій Центром протидії дезінформації при РНБО, МВС, Міноборони, СБУ та іншими державними органами, прямо зазначалось про причетність цілого ряду каналів на платформі Telegram до російських спецслужб.
Прямий доступ до бази даних соціальних сервісів із надзвичайною легкістю дозволяє російським спецслужбам виявити найширший спектр інформації, яку звичайні громадяни і військовослужбовці завантажують до соціальних мереж. Також українським державним органам на сьогодні не відомо, хто входить до структури власності таких платформ як Telegram.
Водночас, створені проблеми в безпеці конфіденційності дозволяють державним органам російської федерації деанонімізовувати користувачів і стежити за ними.