Від 2024 року Клінічний центр інфекційних хвороб у Вінниці більше не матиме пакету Національної служби здоров'я України, який надає допомогу в надзвичайних ситуаціях. Це призвело до втрати 12,5 мільйонів гривень щорічно з бюджету лікарні. Таке рішення не лише ускладнює виплату зарплати медичному персоналу, а й загрожує розвитку центру, як некомерційного підприємства.
Про це повідомляє видання Na Парижі.
У квітні 2021 року на базі розташованого у передмісті Вінниці СНІД-центру було створено Клінічний центр інфекційних хвороб. У зв'язку з епідемією коронавірусу, область потребувала у потужній інфекційній лікарні. Спочатку обидві гілки влади – облдержадміністрація та облрада – були зацікавлені в розвитку центру. Однак з часом ситуація змінилась.
У вересні 2023 року, на підставі закінчення терміну контракту, Вінницькою облрадою, як власником, було звільнено керівника Ігоря Матковського. Це рішення спричинило "напругу" між гілками влади. Голова облради Вячеслав Соколовий і його заступник Ігор Івасюк наводили свої аргументи, начальник ОВА Сергій Борзов і нардепка Ірина Борзова – свої, чому проти рішення.
Нове керівництво було призначено наприкінці року. На посаду керівника лікарні було призначено підполковника медслужби Ігоря Шиньковича.
Здавалося, що конфлікти минулого залишилися позаду, особливо після призначення Ігоря Анатольовича директором ДУ «Вінницький обласний центр контролю і профілактики хвороб МОЗ України» у лютому 2024 року. Однак, подальші події показали, що таке судження було передчасним.
Профільний департамент створив комісію для перевірки закладу
З 2024 року проблеми в закладі стали більш відчутними. Після отримання звернень від колективу, на початку квітня, до лікарні завітала директорка департаменту охорони здоров’я Вінницької ОВА, Ольга Задорожна.
«Проблем багато! Мені не байдужа доля закладу. Ми створили Центр під час пандемії COVID-19. Він був фінансово спроможний й став навіть надкластерною лікарнею. На рахунку колективу – сотні, а то й тисячі врятованих життів…
Почула колектив. Молоді, ініціативні лікарі та медсестри готові працювати, розвиватися й рухатися далі. Діалогу із керівництвом немає. Створили комісію департаменту. Фахівці перевірять роботу закладу, з’ясуємо чому виникають проблеми з фінансуванням. Додам, що заклад фінансується з НСЗУ й має працювати з пацієнтами, аби ті приходили на обстеження чи на лікування», – зазначила вона у дописі від 3 квітня.
Ольга Задорожна також підкреслила, що «пацієнт має знати, які послуги може отримати по Програмі медичних гарантій в закладі».
«Надзвичайний» пакет
Нинішній керівник лікарні, Ігор Шинькович, пояснив, що заклад сподівався отримати пакет НСЗУ для надання послуг під час надзвичайних ситуацій.
«Це є єдиний пакет, який в НСЗУ надають за поданням профільного департаменту. У 2022-му і 2023 роках Клінічний центр інфекційних хвороб його отримував. Спочатку у департаменті обіцяли, що він зберігатиметься. Аби по максимуму відповідати вимогам на отримання цього пакету ми навіть знайшли та додатково взяли на роботу вузького фахівця. А потім дізнались, що департамент подав інші заклади», – пояснив І.Шинькович.
З матеріалу видання також стало відомо, що у "надзвичайних ситуаціях" допомогу жителям області надаватимуть тепер обласний протитуберкульозний диспансер і дитяча інфекційна лікарня. Не отримали пакет також у Вінницькій міськлікарні №1, де є два інфекційні відділення та хірургічний блок.
За словами Ігоря Шиньковича, нібито "ковідну" та будь-яку інфекційну тематику тепер вважають другорядною небезпекою. На перший план на вищих щаблях ставлять радіаційну. Через цьогорічну відсутність пакету, як зауважив керівник, клінічний центр інфекційних хвороб змушений буде переглядати розмір зарплати працівникам.
Зміна пріоритетів чи «медичні війни»?
Радіаційна небезпека та потенційні наслідки використання ядерної зброї стали актуальною темою з 2022 року. Проте, виникає ряд запитань. Чому цьому не приділяли уваги раніше? А також чи мають відповідний інструментарій, щоб надати відповідну допомогу у випадку таких трагедій обрані лікарні?
Наразі єдиний опіковий центр Вінницької ОКЛ ім. Пирогова має досвід у лікуванні опіків. Проте, на рівні МОЗ вже раніше заявлялося, що "коронавірус не зник" і ризики інфекційних хвороб через війну збільшуються.
Вінниччина розташована на відстані понад 150 км від найближчих атомних реакторів, проте спалахи інфекційного характеру трапляються регулярно. У разі проблем з очисткою води, наслідки можуть бути серйозними.
Причина у зміні пріоритетів чи в "медичних війнах" - це питання, яке сьогодні, 15 квітня, мають обговорити депутати на засіданні постійної комісії облради з питань охорони здоров’я, соціального захисту та зайнятості населення. Можливо, спільно буде знайдено рішення для проблеми з фінансуванням, яка виникла.