Автомати, браунінги, міномети – усе це неподалік від фронту ремонтує Валерій, боєць бригади Червона Калина. Гвардієць розповідає, що несправності бувають різними, але хлопці завжди просять повернути зброю якомога швидше. У маленькій майстерні за кільканадцять кілометрів від лінії бойового зіткнення він разом з побратимами працює і вдень, і вночі.
«Навчився це все робити в армії. У мене був командир, з яким ми вдвох їздили на полігони та ремонтували зброю. Так і навчився», – розповідає він.
Чоловік із захопленням розповідає про свою роботу, а його рухи швидкі, вивірені та професійні.
«Бувало, що телефонують об одинадцятій вечора. Кажуть, треба швидко зробити. Виїхали ближче до фронту, зробили за кілька годин, повернулись. Розумію, що хлопцям потрібно працювати».
У невеликій майстерні є все необхідне: дриль, шурупокрут, викрутки, болгарка. Але найголовніше – це справні руки та бажання розібратись у несправності. За необхідності всі ремонтні матеріали за кілька хвилин можна вмістити у невеличку валізку та їхати робити ремонт на виїзді.
На стіні в майстерні вже висить кілька відремонтованих автоматів. На підлозі розібрані деталі від кулемета – усе це вже готується до відправки хлопцям на передову. Але спочатку треба переконатись, що зброя дійсно готова до використання. Валерій зізнається, що найцікавішим у процесі ремонту є завершальний етап – пристрілка на полігоні.
Більше у відео: