Ранок 19 грудня з нетерпінням чекали вінницькі малюки. Адже це - чи не найбажаніший у році день. У переддень діти писали Чудотворцю листи із побажаннями та згадували всі свої добрі і не дуже вчинки, а потім зважують: чого більше. Чемні знайшли під подушкою подарунок, а неслухняні – різочку.
Хто ж насправді цей Добрий Чарівник, який виконує мрії дітей? Розібратись погодився вінницький священик Назарій Давидовський:
- Здебільшго Історія святого Миколая сповнена багатьох фактів та легенд. Одним із джерел, у якому є посилання на те, що така особистість була реальна – це перекази Святого Андрія Критського та монаха-студита із Константинополя Івана. Зокрема відомо, що цей християнський святий жив на зламі ІІІ та IV століть. Він був єпископом міста Мира Лікійська (нинішнє місто Демре, Туреччина). За однією з гіпотез брав участь у І Вселенському соборі. До XI століття мощі святого перебували в місті Мира, звідки зусиллями купців їх було перевезено до міста Барі, Італія.
Згідно переказів, за життя святий вирізнявся аскетичним життям. Усі статки, якими він володів, віддавав для бідних та стражденних. Мені дуже подобається історія, пов’язана зі святим вже задовго після його смерті. Як говорить предання, не пізніше XI століття подружжя поверталось з прощі у м. Вишгород до Києва по Дніпру. В якийсь момент жінка задрімала і упустила дитину у воду. Зі щирою вірою батьки звернулись до Святого, а коли прийшли до Софійського собору, то побачили власне немовля, яке лежало мокрим перед образом чудотворця, що пізніit отримав назву, як: «Ікона Миколи Мокрого»