Передчуття, критика та реалістичні очікування від Саміту миру у Швейцарії

Понад півтори сотні запрошень, світове турне президента з намаганням залучити якнайбільше підтримки, майже два роки узгодження позицій союзників. І врешті 15-16 червня у швейцарському Бюргенштоці відбудеться перший Саміт миру, на якому мають узгодити пункти української “Формули миру”. росії на саміті не буде, але, ймовірно, її запросять на наступні — коли погодять позиції країн по положеннях “Формули миру”. Які шанси досягти цього, чому цього разу на порядку денному буде лишень три пункти “Формули” і які очікування від саміту є реалістичними.

Три пункти згоди

Саміт миру має підсумувати напрацювання чотирьох попередніх міжнародних зустрічей щодо української “Формули миру”, які проходили не на найвищому рівні, а на рівні радників.Але на порядку денному цього саміту є тільки три з десяти її пунктів — ядерну та продовольчу безпеку і звільнення українських полонених і депортованих, зокрема, й дітей.

За даними японської телерадіокомпанії NHK, у спільній заяві за підсумками зустрічі не згадають найістотніших положень “Формули”, наприклад, заклику до виведення російських військ. Хоча, за даними “Європейської правди”, проєкт фінального комюніке напередодні заходу усе-таки удосконалили: там зʼявилося формулювання про “російську агресію” проти України. Та через це кілька учасників саміту відмовилися приїздити.

На думку редактора “Європейської правди”, Сергія Сидоренка, текст фінального комюніке саміту, засвідчив, що Київ поспішив з проведенням заходу:”У міжнародних партнерів України була розумна думка: Україна має проводити переговори, коли є переговорна перевага, коли ми досягли того, що ми в кращій позиції. Коли у 2022 році президент Зеленський запропонував “Формулу миру”, от тоді, восени 2022-го Україна була в кращій позиції, ніж зараз”.

Восени 2022-го ситуація була справді несприятливою для росіян. У вересні українська армія звільнила десятки міст та сіл у Харківській області. 11 листопада під український контроль повернувся Херсон — і буквально за кілька днів, 15 листопада, на саміті “Великої двадцятки”, президент Зеленський оголосив про “Формулу миру”.

Зараз Україна в складнішій ситуації, але з іншого боку, напередодні Саміту миру уся увага знову прикута до Києва, що “робить час його проведення доволі логічним”, пояснює Іван Ус, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень. Йдеться і про конференцію з відновлення України, і про черговий “Рамштайн”, а також про саміт “Групи семи” в Італії, де Україна підписала безпекову угоду з США.

На думку експертів, з якими ми спілкувалися для цього матеріалу, вибір перелічених вище трьох пунктів “Формули” для першого обговорення на високому рівні відповідає реалістичним очікуванням України. І має задати тон для подальших обговорень питань, де досягти згоди складніше, вважає Даг Клейн, політичний аналітик Razom for Ukraine, співробітник Atlantic Council.

Міністр оборони України Рустем Умеров тисне руку міністру оборони Польщі Владиславу Косіняку-Камишу під час "Рамштайну"

Хто приїде

Загалом очікувалося, що захід відвідають понад 100 країн. 11 червня “Радіо Свобода” з посиланням на джерела повідомляло: кількість держав та організацій, що підтвердили участь, знизилася до 78. Але врешті, захід відвідають 92 країни та 8 світових організацій.

Відомо, що приїде, зокрема, президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц, прем’єр Японії Фуміо Кішіда, канадський прем’єр Джастін Трюдо та британський — Ріші Сунак, а також голови Єврокомісії і Євроради — Урсула фон дер Ляєн та Шарль Мішель.

В Офісі президента повідомили, що буде частина країн “Глобального півдня”, зокрема Аргентина, Чилі, Гана, Кенія. Туреччина й Індія будуть представлені не на рівні очільників країн. Як і США — замість президента Джо Байдена буде віцепрезидентка Камала Гарріс та радник Білого дому з нацбезпеки Джейк Салліван. Як підсумовувала президентка Швейцарії Віола Амхерд, половина країн, що підтвердили участь — з Європи та Північної Америки, інша — з Південної Америки, Африки, Близького Сходу та Азії.

Напередодні саміту чи не головною інтригою була участь Китаю — країни, яка пропонувала власний мирний план та не підтримувала відкрито Україну. Представники КНР приїздили лишень на одну з зустрічей радників щодо “Формули миру” — у Джидді, в Саудівській Аравії. На початку червня у китайському МЗС наголосили: Китаю на Саміті миру не буде, бо захід не відповідає критеріям, які висуває Пекін. Йдеться, зокрема, і про участь усіх сторін (тобто, і росії), і про обговорення усіх мирних планів (тобто, і китайського).

Президент Китаю Сі Цзіньпін і король Бахрейну Хамад ібн Іса аль-Халіфа

Іван Ус каже, що стежить за рішенням щодо участі ще однієї країни — Саудівської Аравії, яка співпрацює з Росією в питаннях нафтової політики й після повномасштабного вторгнення підтримує зв’язки як з Москвою, так і з Києвом. Що важливо: при цьому саудити позиціонують себе як можливих посередників у війні. Запрошення долучитися до саміту президент Зеленський озвучив лідеру Саудівської Аравії особисто, під час візиту в країну.

“Україна ніби каже (країнам “Глобального півдня” — ред): “Ми хочемо працювати з вами, Москва — не єдиний ваш партнер у світі”, — говорить Даг Клейн. З іншого боку, присутність деяких країн “Глобального півдня” буде важливою й для них самих, додає Іван Ус: “Уявімо картинку. Сидить представник Швейцарії. По одну руку від нього — Камала Харріс, яка представлятиме США. І тепер питання, а хто по іншу руку, якщо не буде представника Китаю? А Індія там точно буде. І це може бути її першою глобальною можливістю заявити: “Оскільки Китай усунувся, ми займаємо це місце”.

Щобільше, країни “Глобального півдня” уже зараз допомагають Україні утілювати три пункти “Формули миру”, які будуть обговорювати на саміті. Так, Саудівська Аравія допомагала повертати полонених. У безперебійних поставках української продукції особливо зацікавлені країни Африки й Близького сходу, а Індія засуджує ядерну риторику РФ.

“Україна зацікавлена, щоб було якомога більше країн. Бо там буде сформована певна позиція, яку підтримують учасники. І якщо до цього казали: “Ну, це бачення на мир України та союзників”, тепер це буде бачення України, союзників і країн, які не є союзниками, які, можливо, не підтримують Україну, але вважають, що така позиція повинна бути, і тому вони приїхали на саміт”, — говорить Іван Ус.

Реакція Росії

Видання Bloomberg пише, що в ЄС уже обговорюють ймовірне проведення другого саміту миру: він може відбутися цієї осені у Саудівській Аравії. При чому на нього можуть запросити й Росію. Однак до цього треба спершу узгодити усі пункти “Формули миру” між партнерами України та країнами, які захочуть підтримати бодай окремі з них, а тоді представити Кремлю спільну позицію. Та чи встигнуть держави дійти згоди по геть усім пунктам “Формули” — поки відкрите питання.

З іншого боку, каже Даг Кляйн, запрошення Росії до переговорів поки виглядає формальним, бо сигналів, що РФ зацікавлена в обговоренні миру за українською “Формулою” немає.

У переддень саміту очільник росії  заявив, що готовий до мирних переговорів, але на власних умовах: Україна має вивести війська з Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей, а їхній статус — як “регіонів” рф мають зафіксувати в міжнародних договорах. Також, Україна не повинна вступати до НАТО.

Даг Клейн каже: вкрай важливий фактор, який вплине на те, на яких позиціях Україна проводитиме наступний саміт миру — збройна підтримка союзників України. Але, на його думку, важлива і дипломатична єдність партнерів. Так, якщо на саміті у Швейцарії не вдасться досягти згоди навіть по трьох пунктах “Формули”, це засвідчить, наскільки світ розколотий щодо позиції у війні.



Переглядів: 635
Поширень: 0