Лісівники філії «Гайсинське лісове господарство» випустили у дику природу 215 голів фазана.
Про це повідомляє Центрально-Західне МРУ ЛМГ.
Вінницькі лісівники вже мають значний досвід фазанорозведення з метою відновлення поголів’я та підвищення біологічної стійкості фазана, випуску у дику природу молодняка, доведення його до оптимальної кількості в мисливських угіддях.
У філії «Гайсинське лісове господарство» розпочали вирощувати фазанів ще у 2018 році.
На території Гайсинського лісництва побудували фазанарій, встановили обладнання для інкубації яєць та відгодівлі птахів, для початку придбали 50 особин маточного поголів’я фазана.
У фазанарії є місце для складування та для приготування кормів за окремими віковими групами, інкубатори для висиджування. Для різного віку фазанів облаштовані окремі «оселі».
Маточне поголів’я «мешкає» в окремому приміщенні. Тут кожній фазанячій «сім’ї», що складається з одного самця та 4-5 самок, що несуть яйця, виділена окрема кімната. Це дозволяє уникнути кривавих боїв між самцями.
"В таких умовах нині проживають близько 30 сімей фазанів, - розповідає лісничий Гайсинського лісництва Петро Латюк. – Тут у птахів свій режим та раціон, який включає пшеницю, ячмінь, кукурудзу, пшоно. Також кілька разів на день даємо фазанам зелений корм, зокрема кропиву".
Фазанята, що лише вилупилися, знаходяться окремо аж до 2-місячного віку, під пильним наглядом працівників фазанарію, адже потребують ретельного догляду, відповідного харчування, тепла. Тому найменших навіть улітку за потреби вигрівають інфрачервоною лампою.
Для старших особин облаштований вигульний вольєр площею 0,5 га, огороджений сіткою. Тут птахи випасаються, ховаються і живуть в умовах, наближених до природних.
"Середовище природного поширення фазанів – це береги річок, долини, зарості чагарників, кущів, - зауважує Валентин Пастух. - Тож лісівники та мисливствознавці обирають для переселення фазанів схожі умови, угіддя, які мають ставок, балки, межують із водоймою та польовою місцевістю. Адже у фазана чимало природних ворогів, тому йому потрібно мати можливість сховатися від них. А ще тут птах може знайти воду, природний корм, насіння трав, плоди кущів, ягоди".
Хоч пташенята, народжені в інкубаторі та вирощені у вольєрі, не мають навичок пошуку кормів, захисту від ворогів, та дорослі особини формуватимуть у молодших правильну поведінку у природі. Так природні захисні інстинкти допомагають «царському» птаху поступово приживатися у лісах Вінниччини.