Олександр Дьяченко з початком повномасштабного російського вторгнення добровільно став на захист України. Спочатку він служив стрільцем-зенітником ПЗРК, виявляючи та знищуючи ворожі повітряні цілі над Вінницею. Згодом приєднався до 82-ї окремої десантно-штурмової бригади, де завдяки кмітливості та вольовим якостям був призначений командиром мінометного розрахунку. 23 вересня, під час виконання бойового завдання поблизу Вовчанська Чугуївського району Харківської області, Олександр загинув. Йому було лише 41…
Про це інформує Вінницька міська рада.
«Побратими називали Олександра “Палич” і не тільки через позивний, а й, тому що дуже поважали. Адже його вміння та професійність нерідко виручали у складну годину, ставали запорукою вправності виконання завдань і що найважливіше без невиправданих втрат. Переповідали, який би не був поганий настрій, коли приходив командир, усе відразу змінювалося на краще, – розповідає дружина полеглого воїна Марина. – Олександр взагалі був легкої вдачі і йшов по життю з переконанням, що все буде добре…»
Олександр Дьяченко родом із міста Дніпро (тоді Дніпропетровськ), втім для проживання своєї сім’ї обрав Вінницю. Працював у будівельній сфері. Разом із дружиною ростив донечку, якій наразі 7 років.
«Коли Олександр вперше приїхав до Вінниці, то відразу відчув, це саме те місце, в якому хоче, аби жили його діти. Полюбив наше місто всією душею, – каже жінка. – Коли з’явилась донечка, він віддавався їй усією душею. Мріяв, щоб досягла успіху, стала відомою у сфері, яку обере. Для цього обіцяв зробити все можливе…»
Церемонія прощання з Олександром Дьяченком розпочнеться сьогодні о 12:00 у Спасо-Преображенському кафедральному соборі.
Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Герою!