Насамперед варто зауважити, що для декларування доходів громадян-спадкоємців або обдаровуваних розподіляють на дві категорії: ті, хто зобов’язані подати річну декларацію та ті, хто має право подати декларацію. До якої з категорій віднести спадкоємця залежить від ступеня його споріднення зі спадкодавцем, а також резидентського статусу.
Нагадуємо, що до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення спадкодавця чи дарувальника відносяться: його батьки, чоловік/дружина, діти, у тому числі усиновлені, рідні брати та сестри, дід та баба збоку матері і збоку батька, онуки.
Отож, якщо у 2018 році ви отримали спадщину або дарунок від фізичної особи-резидента, але, при цьому, не відноситесь до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, Головне управління ДФС у Вінницькій області нагадує про ваш обов’язок у період деклараційної кампанії, яка триває до
Інша справа, коли об’єкти спадщини (дарування) успадковуються (отримуються у дарунок) від членів сім’ї спадкодавця (дарувальника) першого та другого ступенів споріднення. Такий дохід у вигляді вартості успадкованого (подарованого) майна оподатковується за нульовою ставкою ПДФО та звільняється і від оподаткування військовим збором.
Зверніть увагу, що обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
Відтак, фізичні особи, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу. Вони можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.