Ми зобов'язані поважати тих, хто взяв до рук зброю і ціною власного життя боронить наші міста. Але чи розмірковували ви про те, як саме проявити повагу і вдячність? Що насправді потрібно захисникам? Які дії будуть доречними, а чого робити точно не варто?
23 лютого у вінницькому молодіжному просторі «Квадрат» відбувся захід «Місто Спільно: Вінниця», ініційований ГО «СУВІАТО» (Спілка Учасників, Ветеранів, Інвалідів АТО та бойових дій). Тема зустрічі – «Як приймати і підтримувати тих, хто нас захищає?»
Підтримка захисників – справа громади
Захід розпочався хвилиною мовчання. Присутні – представники ГО «СУВІАТО», міської влади, психотерапевти, ветерани, волонтери, родини військових – схилили голови, вшануючи пам’ять полеглих Захисників та Захисниць.
З вітальним словом виступила заступниця голови правління «СУВІАТО» Тетяна Скрипаченко. Вона наголосила на важливості створення простору для взаємодії військових, ветеранів та цивільних.
Модератор першої дискусійної панелі Ольга Харькіна підняла тему комунікації з військовими. Галина Якубович, заступник міського голови, розповіла про роль громади у підтримці захисників та роботу офісу помічників ветерана у Вінниці.
«До кожного воїна потрібен індивідуальний підхід. Міська влада робить усе для того, щоб виявити та зрозуміти проблеми захисників і ефективно їх вирішувати», – зазначила Галина Якубович.
Серед важливих питань – працевлаштування військових, особливо тих, хто отримав інвалідність. Держава, органи місцевого самоврядування та бізнес мають створювати нові робочі місця з достойною заробітною платою для ветеранів.
Фізичне та ментальне здоров’я ветеранів
Про вплив війни на здоров’я воїнів говорила Ірина Капітанчук, завідувачка неврологічного відділення Вінницького обласного клінічного медичного реабілітаційного центру ветеранів війни. Вона наголосила, що війна виснажує організм, а легкі травми голови можуть мати серйозні наслідки для психіки.
«Військовим для відновлення потрібні гарний сон, прогулянки, правильне харчування, масаж та підтримка близьких», – зазначила Ірина Капітанчук.
«Травма війни- як допомогти?», - про це говорив Максим Марункевич, лікар-психіатр. Він розповідав про депресію, про те, що робити в ситуації, коли ветеран уникає спілкування.
«Так як у нас немає достатньо сертифікаваних фахівців з когнітивно-поведінкової терапії, я б радив ветеранам придбати робочий зошит «Когнітивно-поведінкова терапія. Посттравматичний стресовий розлад» і самостійно розпочати опанування методик подолання симптомів травматичного стресу. Для матерів та дружин загиблих військових рекомендую книгу психологині Меган Девайн «Це ОК, що ви не ОК. Як пережити горе і втрату», - зазначив лікар.
Особисті історії ветеранів
У другій панелі ветерани поділилися власним досвідом адаптації після поранень.
Артем Бондарєв, який втратив зір, допомагає незрячим військовим адаптуватися до життя:
«Важливо, щоб держава забезпечила ветеранів із вадами зору необхідними гаджетами та спеціальними тростинами».
Сергій Колумбет, захисник Донецького аеропорту, після втрати ноги знайшов себе у спорті. Він займається гольфом і АРМ-футболом та закликає ветеранів приєднуватися до спортивних команд. Ветеран наголосив на тому, що і самі військові з ампутаціями не повинні лінуватися, якщо вже став на протез, в жодному разі не повертатися у візок. М’язи повинні працювати і тоді й захисник буде почуватися впевненіше.
Андрій Щербинюк, який втратив руку, перші пів року після поранення планував повернутися на фронт. Його підтримка – це оплески присутніх і розуміння тих, хто пройшов схожий шлях.
Анатолія Кравчука звістка про війну застала в Чехії. Не міг не повернутися в Україну, так як старший брат вже був у війську на той час.
«У реабілітації після втрати кінцівки мені допоміг брат і дружина. Якби повернути час назад, я б зробив так само. Тепер я перестав боятися смерті», - відзначив Анатолій.
Олександр Логвінов, ветеран, який втратив ногу, працює виконробом на будівництві. Він наголошує, що ветеранам важливо відчувати себе потрібними:
«Якщо хочете допомогти – не наполягайте, а запитайте дозволу».
Захід завершився словами представниці ГО «Атлант»:
«Спочатку ми думали, що волонтери навчатимуть військових, але вийшло навпаки – ветерани навчили нас».
Це не перший і не останній захід, що має на меті змінити ставлення суспільства до тих, хто нас захищає. Підтримка військових – це не лише слова, а й конкретні дії, які допомагають нашим захисникам інтегруватися у мирне життя.
Читайте також:
Володимир Зеленський вручив «Золоту Зірку» родині загиблого Владислава Бомбели з Вінниччини
У Вінниці вшанували пам’ять військових та цивільних, які загинули внаслідок агресії росії