Цього року базою проведення Едкемпу став вінницький ліцей №18 — уже вчетверте цей заклад приймає у своїх стінах масштабний освітній захід. Загалом для міста це шостий Едкемп, адже раніше (не)конференції проходили також у ліцеях №4 та №17.
Про це інформує Вінницька міська рада.
Обрана тема надзвичайно актуальна – розвиток педагога як особистості, адже вчитель – це не просто фахівець. Це людина, яка веде за собою, формує світогляд інших, показує приклад, як думати, як діяти, як бути частиною суспільства.
«Водночас сьогодні багато говорять і про баланс. Бо в умовах війни, яку переживає наша країна, зокрема, педагоги, вміння тримати баланс – надважлива річ. Йдеться про гармонію між роботою, особистим життям і професійним розвитком – розповідає директорка департаменту освіти ВМР Оксана Яценко, – Професія вчителя емоційно затратна, із постійною взаємодією з учнями, колегами, батьками. А ще даються взнаки наслідки психологічної травми, пов'язані з війною. Тому педагоги постійно мають шукати той внутрішній резерв. Саме цим питанням присвячений цьогорічний Едкемп».
Серед учасників – представники з 12 областей України, зокрема з Харківської, Запорізької, Донецької, Миколаївської, тобто регіонів, що найбільше постраждали від війни. Багато хто представляє релоковані заклади, які ще у 2022 році були змушені залишити свої будівлі.
«Я родом із Куп’янська, Харківської області. З початком війни 2014 року переїхав до Бахмута, де прожив сім років. А три роки тому переїхав до Вінниці», – розповідає про себе вчитель української мови, літератури та англійської мови з м. Бахмут Роман Гелуненко.
Вчитель працює у двох бахмутських школах. П’ятий рік – дистанційно. Зізнається, це не просто. Не тільки для учнів, а й для вчителів.
«Дітям важко з мотивацією, батьки намагаються підтримувати, ми теж намагаємось, але не завжди виходить. А ще важливо те, що діти не соціалізовані. І я це розумію не лише як вчитель, а як людина. Бо сам іноді почуваюся «закутаним у ковдру» та ізольованим. Постійно сидиш перед комп’ютером, зір падає, відчуття самотності. Тож захотілося вийти зі свого «кокона» й нарешті долучитися до чогось наживо. Це мій перший EdCamp. І не пожалкував!», – додає Роман.
Педагог ділиться власним досвідом із колегами. Каже, викладаючи такі важливі предмети, потрібно багато спілкуватися, ділитися думками. Тому тримати зв’язок між дітьми, навіть, якщо вони в різних містах чи країнах, допомагає робота в групах. Саме такий метод для освітян обрали і організатори «EdCamp». Такі заходи допомагають зняти напругу, надихнутись і водночас дізнатися, як можна проводити подібні заняття в своїх школах.
«Важливо не просто вчити, а вчити вчитися, передавати цінності, ставати джерелом світла й любові для інших. Як мудро сказано: лише той, хто наповнений світлом, може ним ділитися з іншими. EdCamp – це простір для перезавантаження і творчості. Сьогодні презентують сучасні освітні інструменти: додатки, інтерактивні рішення, новітні проєкти, які можуть зацікавити учнів. Але водночас EdCamp – це і про натхнення для самих учителів», – розповідає директорка ліцею №18 Катерина Поджаренко.
Особливу уваги в учасників (не)конференції» привернули майстерки та психологічні тренінги. На заняттях з арт-терапії педагоги плели з бісеру, займалися рукоділлям під супроводом психолога. Запевняють – це не звичайні уроки праці, а новий формат роботи з ресурсом, зі своїм емоційним станом.
Читайте також:
Школи Вінниці отримали 15 потужних генераторів від Посольства Німеччини
Вінницькі старшокласники та вчителі перетворили навчальний день на турнір «Світ Громад»