Вони були щирими патріотами, які до останнього подиху залишалися вірними Україні та своїм переконанням. Сьогодні Вінниця віддає останню шану двом Героям — Андрію Татуйку та Олександру Філоненку.
Про це повідомляє Моя Вінниця, посилаючись на Вінницьку міську раду.
З вірою у серці та любов’ю до України – Андрій Татуйко
Андрій Татуйко народився 9 травня 1977 року у Вінниці. Свій трудовий шлях розпочав одразу по закінченні 32-ї загальноосвітньої середньої школи, пізніше кілька років навчався у Вінницькому національному технічному університеті. Працював у торговельній сфері. Виростив двох донечок.
Втім, найбільшим покликанням Андрія став захист України. Він добровольцем вступив у лави ЗСУ та боронив Україну від ворога з 2017 року у зоні АТО/ООС. Повномасштабне вторгнення окупантів також зустрів на найгарячішій ділянці фронту. На посаді хіміка взводу радіаційної, хімічної, біологічної розвідки роти воював у складі 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади. Був одним із тих, хто після пекельних боїв на заводі Ілліча потрапив у полон. Його перебування у ворожих катівнях розтягнулося на довгих два роки: спочатку була Оленівка, далі – Вязьма. Торік 24 січня Андрій разом із такими ж як він бранцями за черговим обміном мав повернутися додому, але планам не судилося здійснитися. Цього дня російський Іл-76, на борту якого летіли наші воїни, зазнав авіакатастрофи. Андрію навічно залишилося 47 років.
«Побратими, які були з Андрієм у полоні, розповідають, що він стійко зносив жахливі поневіряння: як фізичні, так і моральні. Не корився, проте всіма силами намагався зберегти життя іншим. Його духовна міць викликала захоплення та була прикладом для наслідування. Кажуть, що Андрій ставав на коліна лише перед Богом, аби помолитися за спасіння та повернення додому тих, хто поруч…» – каже мати полеглого Героя Ганна Федорівна.
Церемонія прощання з Андрієм Татуйком розпочнеться об 11:00 за адресою: Батозька, 12 (колонна зала №2).
Чин поховання воїна відбудеться близько 13:20 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Нічого для себе – все для порятунку та допомоги – Олександр «Філ» Філоненко
Вінничанин Олександр Філоненко народився 14 січня 1982 року. Навчався у 31-й школі та професійно-технічному училищі №4. У мирний час свої вміння реалізовував у багатьох сферах. А з початком повномасштабного російського вторгнення, – спрямував на волонтерську діяльність. З перших днів разом із колегами по добровольчому об’єднанню доставляв автівки, медикаменти, харчі та інші необхідні речі на різні напрямки фронту: покровський, харківський, запорізький… Звідти ж вивозив тіла загиблих та евакуйовував поранених бійців, для порятунку яких не раз ставали в нагоді його знання тактичної медицини.
З осені 2024 року Олександр із позивним «Філ» воював у 120-й окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ. Був водієм-електриком, стрільцем взводу. Серце 43-річного воїна зупинилося 27 липня.
«Олександр був із тих, хто своє життя без залишку присвячував іншим. Не міг байдуже пройти повз обездолених тварин – особливо кошенят. Завжди їх виходжував та віддавав у добрі руки. Також зараз удома є два його улюбленці. Побратими переповідали, що у Запорізькій області він прихистив іще одного пухнастика, проте відвести до Вінниці не встиг, – каже мати Небесного Воїна Олена Валентинівна. – Мав плани Олександр і на подружнє життя. Зі своєю коханою прагнув взяти шлюб уже цієї зими…»
Церемонія прощання з Олександром Філоненком розпочнеться о 12:00 за адресою: вул. Генерала Арабея, 1 (VIP-зала).
Поховають воїна о 13:00 на кладовищі Івана Богуна (мкрн П’ятничани).
Співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять полеглим Захисникам України!