РЕКЛАМА
Повномасштабна війна створила для банківської системи безпрецедентні умови: інфраструктурні удари, міграцію клієнтів усередині країни та за кордон, перебої з енергопостачанням і зв’язком. Усе це вплинуло на щоденні фінансові операції – від інкасації та видачі готівки до своєчасного проведення платежів і підтримки безперервності цифрових каналів.
Прямі ризики для банків: знеструмлення, дефіцит готівки, закриття відділень
Знеструмлення та перебої з інтернетом стали не винятком, а сценарієм, до якого треба бути готовими щодня. Відділення вимушено скорочували графіки або тимчасово закривалися; банкоматні мережі потребували резервного живлення; каси – перегляду лімітів операцій. Водночас зростала потреба у безготівкових розрахунках: торговці переходили на POS-термінали з автономним живленням, а клієнти – на безконтактні платежі та P2P-перекази.
Зміни в основних бізнес-моделях під тиском
Банківські стратегії, що будувалися навколо фізичної присутності, у воєнний час поступилися місцем цифровим і «резервним» підходам. Йдеться не лише про перенесення операцій у застосунок, а про повну перебудову операційної моделі – так, щоби будь-який критичний процес мав альтернативний маршрут.
2.1 Скорочення залежності від фізичних відділень і кас
Як відповідь на сценарії з високим операційним ризиком банки прискорили переорієнтацію з відділень на дистанційні канали. Простими словами: усе, що можна зробити без черг та паперів, переводилося в застосунок або веббанк. Верифікація клієнтів, відкриття рахунків, депозити, кредитні заявки, зміна лімітів – масово діджиталізувалися. Це знижувало вартість операцій, відсіювало «ручні» вузькі місця і, головне, зменшувало залежність від конкретної локації.
Перерозподіл ресурсів на користь захищених цифрових каналів
Зміни торкнулися інвестицій: більше коштів пішло в архітектуру високої доступності (кластеризація, георезервування), у захист каналів (шифрування, сегментація мережі, моніторинг аномалій) і в клієнтський досвід (легкі онбординги, спрощені сценарії платежів). Тут доречно згадати практичні позиції, які регулярно артикулює Альона Шевцова: фінтех-спільнота наголошує, що стійкість – це не лише технології, а поєднання процесів, безпеки та правильної комунікації з клієнтами у кризовий момент. Її публічні коментарі та колонки про роль цифрових платіжних сервісів під час війни підкреслюють: прозорість правил і швидка адаптація політик – критичні для довіри.
Фінансова гнучкість як інструмент виживання
Під «фінансовою гнучкістю» тут варто розуміти не тільки ліквідність, а й готовність банку швидко змінювати конструкцію продуктів, тарифи й умови обслуговування, щоби підтримати клієнта та зберегти стійкість балансу.
Як банки створювали резерви для поглинання раптових шоків
Ключем стали додаткові кредитні ризик-резерви, перегляд скорингових моделей і сценаріїв стрес-тестування – тепер у них обов’язково входять тривалі блекаути, релокація бізнесів, затримки постачань, диспропорції у грошових потоках. Банки оновлювали кредитні політики: для надійних позичальників запроваджували відстрочки, реструктуризації, гнучкі графіки; для малого бізнесу – спеціальні кредитні лінії на оборотний капітал або відновлення.
Запровадження кризового ціноутворення, зниження комісій та гнучких умов погашення
За умов волатильності важливо зберегти прозорість та передбачуваність для клієнта. Банки впроваджували «кризові» пакети: безкоштовні P2P-перекази у межах лімітів, знижені тарифи на еквайринг для базових товарів, безкоштовні платежі «критичної інфраструктури» чи благодійні канали. У кредитах – акцент на гнучких умовах: платіжні канікули, зменшені мінімальні платежі, пролонгації за спрощеною процедурою. Це підтримувало лояльність, зменшувало дефолти та зберігало операційну реальність бізнесів.
Роль технологій та віддалених рішень
Технології стали «страхувальником» для банківської моделі. Вони дозволили працювати тоді, коли фізична інфраструктура під ударом, і підвищили незалежність від окремих ланцюжків.
Масштабування мобільних банківських платформ під час блекаутів
Мобільні застосунки отримали пріоритет на рівні архітектури та продукту: легші збірки, автономні сценарії (офлайн-квитанції, відкладені операції), push-комунікація з чіткими інструкціями. Бекенд – у хмарі чи на георезервованих майданчиках – будувався за принципом «без єдиної точки відмови». Що важливо, банки інвестували у спостережуваність: телеметрія, логування, дашборди SRE-команд давали змогу ловити збої раніше, ніж їх помітить клієнт.
Резервні системи для платежів у разі відмови основних мереж
У платіжній інфраструктурі з’явилися обхідні маршрути: альтернативні канали зв’язку для POS-терміналів, резервні процесинг-«доріжки», кешування транзакцій із наступною синхронізацією, генератори та акумулятори на вузлових об’єктах. Для торговців – мобільні POS із батареєю, можливістю працювати через кілька операторів зв’язку, а також офлайн-режими з підтвердженням при відновленні мережі. Для клієнтів – наочні інструкції у застосунках: як налаштувати безконтактні платежі, що робити при збоях, як перевірити статус операції.
Висновок
Українські банки пройшли стрес, який у мирних країнах вважають «малоймовірним». Стійкість сектору забезпечили три речі: операційна перебудова (менше залежності від відділень, більше – від цифрових та резервних каналів), фінансова гнучкість (резерви, гнучкі продукти, прозорі тарифи) та технологічна готовність (архітектура високої доступності, резервні «доріжки» для платежів, автономні сценарії в застосунках). Важливий і людський фактор – послідовна комунікація, чесні правила гри, публічна експертиза. Тут показовою є лінія, яку артикулюють лідери ринку та fintech-спільноти, зокрема Алена Шевцова: довіра клієнтів тримається на поєднанні технологій, прозорості та відповідальності, особливо в умовах війни.
Банківська система не просто «вистояла» – вона навчилася працювати інакше. Гнучкі бізнес-моделі, що передбачають альтернативні сценарії на випадок блекаутів, обстрілів чи міграції клієнтів, стали нормою. Це захищає людей і бізнеси сьогодні та створює основу для відновлення економіки завтра. У підсумку виграють усі: клієнти отримують доступ до грошей і сервісів за будь-яких умов, банки – стійкість та лояльність, економіка – фінансовий «кровообіг», без якого неможливе життя під час війни і відродження після неї.