Олександр Вешелені, ексдиректор департаменту маркетингу міста та туризму Вінниці - єдиний український перекладач цьогорічного лауреата літературного Нобеля Ласло Краснагоркаї, поділився своїми думками щодо творчості угорського письменника та дав поради, як розпочати знайомство з його не надто простою, але надзвичайно захопливою прозою. Своїми міркуваннями він поділився 12 жовтня у Facebook, пише My Vin.
Щастя читати Краснагоркаї та виклики для перекладача
Вешелені висловив вдячність українцям за щирий інтерес до культури сусідів, який проявився після оголошення Нобелівської премії. Він підкреслив, що як перекладач Краснагоркаї, може підтвердити:
«Мати змогу читати Краснагоркаї в оригіналі — виняткове щастя».
Водночас, переклад Краснагоркаї – це надскладне завдання, оскільки угорська мова не має споріднених мов. Перекладачеві необхідно знайти спосіб передати ритмомелодику й сугестивний чар його текстів. Вешелені описує цей процес як енергоємний, але «фантастично захопливий»:
«Кожне речення... потрібно прокручувати на язику по декілька разів вперед-назад, й обов'язково зачитувати вголос, з придихами "в дусі Ласло Краснагоркаї", крізь які проступає вся сила цієї дивовижної мови і її виражальних засобів».
Як почати читати Нобеліанта: поради та контекст
Олександр Вешелені прагне запобігти тому, щоб поширені міфи про складність творів Нобеліанта зруйнували ентузіазм читачів. Він зазначає, що перша книжка – роман «Меланхолія опору» – від видавництва «Комора» вийде на початку грудня.
Він проводить паралелі між меланхолійним світом Краснагоркаї та реаліями сьогоденної України:
«Парадоксальним чином у цьому - фізично відчутному - царстві мороку ми можемо вловити ледь живе, але все ще присутнє мерехтіння людського в людині... від письменника, який нині дуже добре вловлює наш, український біль екзистенційної війни за себе і свою ідентичність».
Перед тим, як взятися за романи, Вешелені рекомендує подивитися документальний фільм «Барон повертається додому». У ньому можна відчути особливу тональність, з якою Ласло говорить про себе, своє оточення та героїв. Вешелені наголошує, що для розуміння творчості автора «Постать автора, його доба й пошуки чогось правдивого поміж тотальної зневіри в людину... не менш важливі, аніж те, про що і як він пише».
Ласло Краснагоркаї: майстер слова та його особливості
Ласло Краснагоркаї — угорський романіст, сценарист, лауреат Букерівської, а тепер і Нобелівської премії. Він відомий своєю постмодерністською та меланхолійною прозою:
- Романи: «Меланхолія опору», «Війна і війна», «Повернення додому барона Венкгайма».
- Спільна робота з режисером Белою Тарром («Сатанинське танго», «Гармонії Веркмайстера»).
- Пише надзвичайно довгими реченнями, оскільки вважає, що «крапка... належить Богові». Роман «Гершт 07769» — це взагалі одне нескінченне речення.
Як зазначав американський прозаїк Гарт Ріск Геллберґ, Краснагоркаї «взагалі відмовляється від відступів, створюючи високу стіну слів, щільний чорний лавовий потік шрифту», а його романи – «зухвалі, вимогливі, з тих, що "не для пляжу"».
Олександр Вешелені підсумовує, що Нобелівська премія для Краснагоркаї – це сигнал про те, що «на наших очах відходить доба великих майстрів». І це великий привілей для світу «мати серед живих такі постаті».
Що відомо про Олександра Вешелені
Олександр Вешелені — вінничанин, випускник та аспірант ВДПУ ім. М. Коцюбинського. До роботи в міській раді обіймав посаду викладача, культурного менеджера та куратора проєктів («Intermezzo», «Острів Європа»). Він є лауреатом премії METAPHORA за переклад есеїстики Ласло Краснагоркаї. Обіймав посаду директора департаменту маркетингу міста та туризму Вінниці з 2019 року, залишивши її після 6,5 років роботи.
Читайте також: