У 12-й залі Вінницького обласного краєзнавчого музею відкрили фотодокументальну пересувну виставку «Спротив геноциду». Вона присвячена Дню пам’яті жертв Голодомору. Про це повідомляє Вінницький обласний краєзнавчий музей.
Український інститут національної пам’яті послідовно відкриває, досліджує та репрезентує відомості про боротьбу українського народу за свободу і незалежність та опір тоталітарним режимам в Україні у ХХ ст. також на виставці використані матеріали Галузевого державного архіву СБУ, Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. Пшеничного, Центрального державного архіву громадських об’єднань України, Державного архіву Вінницької області тощо.
Мета виставки – продемонструвати масштаб і форми опору, який чинило українське суспільство сталінській злочинній системі у 1920–1930 рр., зокрема і під час Голодомору-геноциду 1932–1933 рр.
На стендах виставки представлено унікальні документи та фото, які розкривають форми , методи спротиву, його розмах, який і нині залишається малознаним широкому загалу. Багато документів оприлюднено вперше. Українські селянські повстання 1930–1932 рр. поставили під загрозу реалізацію більшовицьких планів. Режим боявся, що український спротив призведе до падіння диктатури пролетаріату: адже у першому півріччі 1932 р. 56% протестних виступів у СРСР припадали на Україну. Тому диктатор Сталін завдав страшного удару у відповідь, яким став штучно організований голод.
Під час Голодомору 1932–1933 рр. український народ втратив мільйони безневинних жертв. За ці два роки не було війни, не було будь-яких природних катаклізмів, це був штучний голод, спрямований на придушення українського національно-визвольного руху, знищення частини українського волелюбного селянства, носія української ідентичності, на залякування будь-якого спротиву. Упокорення голодом стало інструментом закріплення влади сталінського режиму. Геноцид українського народу був навмисне спрямований проти української нації як такої.
Вінниччина, як і вся Україна у 1932–1933 рр., зазнала величезних втрат. Вимерли цілі родини, зникли на карті вулиці та села, було завдано непоправного удару по ментальності та культурі, перервано зв’язок поколінь, знищено головне людське право – право на життя! У нашій області, за приблизними підрахунками істориків, демографів, дослідників – голодною смертю померли від 500 тис. до 1 млн осіб. В основному це втрати подільського селянства, яке вже у 1931 р. через надмірну хлібозаготівельну компанію почало голодувати. Продовжувався Голодомор на Вінниччині до 1934 р.
Комуністичний режим намагався приховати правду про Голодомор і знищити пам’ять про цей страшний більшовицький злочин. На тему голоду було накладено табу на довгі роки.
У час, коли РФ знову вчиняє злочин геноциду, робить чергову спробу підкорити український народ, дослідження історії Голодомору-геноциду та поширення правди, нині є важливим як ніколи. Лише разом ми зможемо реконструювати історію, дізнатись та розказати правду, аби вберегти своє майбутнє від повторення злочину.
Виставка триватиме по 28 грудня.