У четвер, 26 лютого, у Вінниці відбувся урочистий захід до Дня кримського спротиву російській окупації. Під стінами обласної ради підняли національний стяг кримськотатарського народу – блакитне полотно із золотою тамгою. Саме цього дня у 2014 році тисячі кримських татар та українців вийшли під будівлю парламенту Криму в Сімферополі, щоб заявити на весь світ: «Крим – це Україна».
Ця подія стала символом незламності. Попри подальшу анексію та репресії, голос кримських татар продовжує звучати. Багато представників громади після 2014 року знайшли притулок саме на Вінниччині, де наразі компактно проживає понад 30 родин. Більшість чоловіків із цих сімей сьогодні захищають Україну в лавах ЗСУ, ГУР та інших підрозділів.
Підняття прапора – це не лише формальність, а державний день, закріплений законодавчо у 2020 році, що нагадує: кримчани ніколи не припиняли боротьбу.
Своїми спогадами та думками про значення цього дня поділився Енвер з Криму, заступник громадської організації кримськотатарської спільноти «ВІТАН» у Вінницькій області:
«Для нас це, перш за все, день спогадів. Ми згадуємо події, з яких все і почалося. Можливо, якби тогочасна влада в Криму сприяла тому, щоб мітинги не переросли у безпорядки, багато чого можна було б змінити, але маємо те, що маємо. Минуло вже 12 років, багато чого змінилося.
Наші батьки та бабусі були депортовані у 1944 році й провели у вигнанні майже 50 років. Вони повернулися на батьківщину лише після розпаду радянської влади, і ось тепер історія знову повторилася. Якщо вчити уроки історії, вони циклічно повторюються.
Головне – мати надію, мати віру і не складати руки. Треба щось для цього робити, не тільки сподіватися на зміни, а брати безпосередню участь – як інформаційно, так і фізично. Повернення Криму – це лише питання часу, але важливо не лишатися осторонь», – розповів Енвер.