Державне бюро розслідувань продовжує працювати над низкою гучних кримінальних проваджень, пов'язаних із військовою службою, правоохоронною системою та суспільно важливими подіями. Серед них — розслідування можливих знущань у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля», перевірка дій поліцейських після теракту в Києві, кримінальні провадження щодо можливих катувань у війську, а також питання легалізації короткоствольної зброї та незалежності самого ДБР.
Про це повідомляє My Vin, посилаючись на інтерв'ю директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова агентству «Інтерфакс-Україна».
Розслідування щодо полку «Скеля» тривало ще до журналістського розслідування
Однією з головних тем інтерв'ю стала справа 425-го окремого штурмового полку «Скеля», яка отримала широкий суспільний резонанс після публікації журналістського розслідування.
Олексій Сухачов наголосив, що інформація про нібито початок роботи ДБР лише після виходу матеріалу в медіа не відповідає дійсності. За його словами, ще у 2025 році та на початку 2026 року територіальне управління ДБР у Полтаві вже розпочало п'ять кримінальних проваджень за заявами потерпілих. Після появи журналістського розслідування центральний апарат Бюро відкрив ще одне провадження, після чого всі матеріали об'єднали для проведення комплексного розслідування єдиною слідчою групою.
Водночас директор Бюро звернув увагу, що військове командування офіційно не інформувало ДБР про можливі порушення у підрозділі. На його думку, це може бути наслідком як недостатньої взаємодії між органами, так і можливого приховування окремих фактів.

Слідчі перевіряють не лише окремі епізоди, а всю систему
За словами Сухачова, розслідування не обмежується окремими фактами можливих злочинів. Правоохоронці аналізують діяльність усього командування підрозділу та перевіряють дії посадових осіб, які могли бути відповідальними за ситуацію.
Він зазначив, що аналогічний підхід уже застосовувався під час розслідування катастрофи військового літака Ан-26 під Чугуєвом, коли оцінювали не лише безпосередні причини трагедії, а й рішення всього ланцюга командування.
Крім цього, ДБР перевірятиме можливі випадки небойових смертей, а також законність рішень військово-лікарських комісій щодо придатності військовослужбовців до проходження служби. При цьому Сухачов наголосив, що у багатьох випадках непросто встановити, коли саме виникла наркотична залежність — до мобілізації чи вже під час проходження служби.
Окремо директор Бюро повідомив, що вже відкрито кримінальне провадження після інформації про погрози журналістці з боку військовослужбовця полку «Скеля». Також перевіряється повідомлення журналіста Азада Сафарова щодо можливого обстрілу автомобіля британської знімальної групи Sky News у 2025 році. За словами Сухачова, ці матеріали перебувають на його особистому контролі.
Він також підтвердив, що ДБР уже розслідує ще кілька кримінальних проваджень щодо можливих катувань та жорстокого поводження в інших підрозділах Сил оборони. Основна мета таких розслідувань — не лише встановити винних, а й унеможливити повторення подібних випадків.

Що відомо про справу патрульних після теракту в Києві
Під час інтерв'ю Сухачов також прокоментував кримінальне провадження щодо патрульних поліцейських після теракту в Голосіївському районі Києва, коли загинув 12-річний хлопчик.
За його словами, зараз триває проведення експертиз та збір доказів. Слідчі встановлюють, яку саме інформацію отримали правоохоронці перед виїздом на виклик, чи могли вони реально оцінити рівень загрози та чи мали можливість діяти інакше. Остаточні процесуальні рішення ухвалюватимуть лише після завершення всіх необхідних експертиз.
Водночас директор ДБР не вважає цей випадок свідченням системних проблем у роботі Національної поліції. На його думку, суспільство справедливо очікує від правоохоронців максимальної готовності діяти в небезпечних ситуаціях, однак кожне таке провадження потребує ретельного аналізу всіх обставин.

Позиція щодо легалізації короткоствольної зброї
Коментуючи можливу легалізацію короткоствольної зброї для цивільних, Олексій Сухачов зазначив, що офіційної позиції ДБР із цього питання немає, оскільки рішення належить до компетенції Верховної Ради, Міністерства внутрішніх справ та суспільства.
Водночас він висловив власну думку, зазначивши, що під час війни впроваджувати таку реформу передчасно. На його переконання, держава поки що не має достатньо ефективних механізмів контролю за обігом зброї та перевірки психологічного стану людей, які претендуватимуть на отримання відповідного дозволу. Саме тому повертатися до цього питання, на його думку, варто вже після завершення війни.
Що сказали у ДБР про «Міндічгейт»
Під час розмови директор ДБР також прокоментував так званий «Міндічгейт», у якому фігурували окремі працівники Бюро.
За словами Сухачова, після появи відповідних публікацій ДБР одразу зареєструвало кримінальне провадження, провело службову перевірку та поінформувало парламентську Тимчасову слідчу комісію. У результаті розслідування порушень закону не встановили, тому кримінальне провадження було закрито, а прокурор це рішення не скасував. Сам директор ДБР та його дружина також надали свідчення під час розслідування.
Чи відчуває ДБР політичний тиск
Наприкінці інтерв'ю Олексій Сухачов запевнив, що Державне бюро розслідувань працює незалежно та не зазнає політичного впливу.
За його словами, нині понад 50 народних депутатів є фігурантами кримінальних проваджень ДБР, а троє перебувають під вартою за підозрою у державній зраді. При цьому він наголосив, що робоче спілкування з Президентом України відбувається виключно з питань виконання службових обов'язків і не супроводжується жодними проханнями чи політичними вказівками.
На думку директора Бюро, саме відсутність політичного втручання дозволяє ДБР розслідувати кримінальні провадження незалежно від посад чи статусу їхніх фігурантів.
Читайте також:
Розслідування СЗЧ і дезертирства можуть передати Військовій службі правопорядку: що пропонує ДБР
ДБР перевірить дії керівництва полку «Скеля» через смерті військових