Напередодні відзначення 33-ї річниці Чорнобильської катастрофи у Палаці дітей та юнацтва відкрилася фотовиставка Андрія Швачка. Фотограф представив 30 світлин, які він зробив у зоні відчуження. Експозиція розмістилась у Центрі національно-патріотичного виховання учнівської молоді. Вихованці центру у рамках заходу також зустрілися з ліквідаторами аварії на ЧАЕС.
Фотограф Андрій Швачко не раз був у Чорнобилі. На його знімках – закинуті міста та села зони відчуження. Він зазначає, що у його сімейному архів є чимало фото цих місцин, які зроблені його батьком ще до аварії на ЧАЕС.
«Трагедію, яка сталася 33 роки тому, не можливо забути. Для мене це не просто фотовиставка, а пам’ять і данина. Всі ці місця, які представлені на фотовиставці, я бачив в зовсім іншому вигляді. Місто Прип’ять можна порівняти із кадрами фільму «Планета Мавп». Я побачив проспект, який можна проїжджати тільки з однієї частини, а раніше це був широкий проспект по якому їздило багато транспорту. Тут представлено 30 світлин, хоча робіт набагато більше, і зроблені вони у різні часи між Чорнобилем та Прип’яттю», - зазначив Андрій Швачко.
Вихованці Центру національно-патріотичного виховання учнівської молоді мали можливість почути історії очевидців тієї страшної трагедії. Вінничанин Іван Степанюк - один із ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. У небезпечній зоні він провів більше двох місяців. Чоловік і досі пам’ятає рижі ліси Чорнобиля.
«Вночі прийшли до мене додому і вручили повістку як військовозобов’язаному. Це було несподівано, інформації про аварію було мало. Про аварію на ЧАЕС ми чули, але про масштаби катастрофи не знали. У Чорнобиль я потрапив у травні. Ми грузили автомобілі землею, яку викидали з-під копання шахти під четвертим реактором. Найбільше запам’ятався рижий ліс. Наскільки було безпечним перебуванням там? Не знаю, ми тоді про це не задумувалися. Дозиметристи вимірювали рівень радіації, і навіть нам роздали японські дозиметри, але після двох поїздок у Чорнобиль в нас їх забрали. Вони дуже точно фіксували рівень радіації, і наше керівництво вирішило їх забрати. Їм було не вигідно, щоб ми про це знали. В мене було 28 виїздів на сам реактор - з них записали 26: пояснили, що прийшов такий приказ», - розповідає ліквідатор 1-ї категорії ЧАЕС Іван Степанюк.
Чоловік розповідає, що після повернення із Чорнобиля має чимало проблем із здоров’ям. Та незважаючи ні на що він готовий розповідати молодому поколінню про катастрофу, яка забрала чимало людських життів.